E-кримінальне провадження: бути чи ні?


Створення електронно-цифрового документообігу у кримінальному судочинстві: переваги та недоліки.

Україна активно пропагує відмову від бюрократизації та перехід усіх сфер державного управління до диджиталізації.  Створення «держави в смартфоні», переведення адміністративних послуг в online-режим, активне використання мобільних додатків і IT-засобів, підштовхнуло Офіс президента України поміркувати над доцільністю створення електронно-цифрового документообігу у кримінальному судочинстві. Результат — проєкт Закону України «Про внесення до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування» № 5246 (далі – Законопроєкт) подано 15 березня 2021 року на розгляд Верховної Ради України. 

Зауважимо, що зарубіжні країни вже мають позитивний досвід цифровізації у кримінальному процесі. Серед них: США, Австралія, Англія, Нова Зеландія, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Швеція, Фінляндська Республіка, Угорщина, Королівство Бельгія, Чеська Республіка, РФ, Грузії, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Молдова, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка. Кожна з країн, виходячи зі своїх можливостей, обирає оптимальний для себе шлях. 

Які бувають підходи?

Зараз немає єдиного підходу до формування цифрового кримінального провадження. Однак є декілька підходів.

  • шлях повної відмови від паперових документів, які мають процесуальний характер;
  • створення ідентичної копії кримінального провадження в цифровому форматі.

Створюється інформаційний портал до якого і вносять матеріали провадження, які, своєю чергою, поділяються на розділи, наприклад, залежно від учасників кримінального провадження. Відповідно до алгоритму руху кримінального провадження (з моменту внесення відомостей до ЄРДР до моменту виконання вироку), здійснюється наповнення відповідними бланками та шаблонами процесуальних документів. До них вже після їх використання можуть бути долучені отримані у процесі досудового розслідування докази (наприклад, фото-, відеозображення, файли тощо). Ця модель кримінального провадження може мати ефективне значення для оперативної передачі матеріалів керівнику слідчого відділу, прокуророві, з метою опрацювання та погодження процесуальних документів. Це б забезпечило уникнення невиправданої затримки часу на передання кримінального провадження.

Кейс — «eCase»

Цікаво, що в Україні 30 квітня 2020 року запустили пілотний проєкт системи електронного кримінального провадження «eCase», який тестувався Національним антикорупційним бюро України, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Вищим антикорупційним судом України. Електронне кримінальне провадження є системою яка покликана оцифрувати фізичну документацію: наявну в матеріалах кримінального провадження. 

eCase має сприяти ефективному обміну документами у кримінальних провадженнях та спростити роботу органів досудового розслідування, прокурорів і суддів. Орім цього, eCase також має стати інструментом адміністрування та управління електронними версіями файлів кримінальних справ. За даним ЗМІ, система має містити має усі необхідні інструменти для організації та планування стороною обвинувачення власних дій. Для прокурорів передбачається функція онлайн наглядового провадження.

Що ж нині пропонує законопроєкт?

По-перше, внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України шляхом створення можливості функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи  досудового розслідування (далі – ІТСДР).

За логікою нормотворця ІТСДР – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, обробку і передачу матеріалів, інформації (відомостей) у кримінальному провадженні. Фактично, ІТСДР має стати першим кроком для відмови від паперових кримінальних проваджень у майбутньому: як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду. 

Передбачається, що новоутворена система ІТСДР  має у майбутньому взаємодіяти з Єдиним реєстром досудового розслідування та Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Окрім того, планується забезпечити взаємодію з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами (наприклад, ІПНП, Єдиним обліком, «АРМОР» тощо).

Пропонується розмістити в ІТСДР  матеріали кримінального провадження в електронній формі і за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду надавати доступ до них у електронній або паперовій формі. Процесуальні документи підписуються кваліфікованим електронним підписом, а їх примірники в електронній та паперовій формах визнаються оригіналами документів.

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів.

На наше переконання, перехід на е-кримінальне провадження, безумовно має як свої недоліки, так і переваги.  Розпочнемо з переваг.  

Переваги

  • Зменшення часу на погодження прийнятих процесуальних рішень та розгляду слідчими суддями клопотань сторони обвинувачення під час досудового розслідування 

Виключається невиправдана втрата часу при передачі матеріалів слідчими на розгляд прокуророві, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, і слідчому судді. Зменшується обсяг витраченого часу на погодження прокурорами рішень слідчого. 

  • Зведення до мінімуму процесуальних зловживань як зі сторони захисту, так і обвинувачення. Надання додаткових гарантій на доступ до матеріалів справи

Прозора система формування, зберігання та надання доступу до матеріалів кримінального провадження дозволить унеможливити процесуальні зловживання (наприклад, неправомірні відмови у наданні процесуальних документів). Звісно лише за умов розробки високоефективного програмного забезпечення та прозорої системи надання доступу до матеріалів.  

Зауважимо, що поєднання ІСДР та ЄРДР сприятиме реалізації права на захист. Наприклад, якщо сторона обвинувачення приймає рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні (відомості про що мають вноситися до ЄРДР), то вказана постанова має вже існувати в ІСДР з відповідним доступом до неї учасників кримінального провадження, які чітко встановлені у ч. 4 ст. 280 КПК України. 

  • Спрощення доступу до інформації, забезпечення ефективної взаємодії учасників процесу 

Сьогодні, на жаль, отримання матеріалів кримінального провадження потребує певних зусиль: підготовка клопотання на ознайомлення з матеріалами, доведення його змісту до адресата (подача наручно або відправка поштою), отримання відповіді (як правило, поштою), погодження дати на ознайомлення, яка буде зручною, та, відповідно, значні витрати часу на процес ознайомлення. Вбачається, що із введенням в дію ІТСДР значно прискориться процес отримання доступу до матеріалів досудового розслідування, що буде економити час усіх учасників провадження. У такому випадку, слідчий зможе надати стороні кримінального провадження код доступу до всіх матеріалів або їх частини, що дозволить ознайомитися із ними в зручний час та спосіб.

Отже, процес надання процесуальних документів і матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, як в порядку ст. 221, так і ст. 290 КПК України, має значно спроститися.

Задум непоганий, але він може бути нівельований позицією самого слідчого, який, посилаючись на таємницю слідства, наддасть доступ до незначної частини матеріалів кримінального провадження.

  • Покращення умов і підвищення вимог діяльності органів досудового розслідування і суду

Введення в дію готових шаблонів з обов’язковими полями для заповнення має гарантувати відсутність прикрих помилок, які нерідко допускаються в процесі підготовки процесуальних документів. Наприклад, відсутність підпису на постанові про призначення групи прокурорів — доволі непоодинока практика, що зводить нанівець роботу сторони обвинувачення (див.: постанова ВС від 19.04.2018 р., справа № 754/7062/15-к; постанова ВС від 19.09.2018 р., справа № 761/20108/15-к;   ВС/ККС у справі № 761/33311/15-к від 11.02.2020 р). 

  • Скорочення витрат

Більшість кримінальних проваджень мають великий обсяг томів і, як правило, кожен том нараховує в середньому до 300 аркушів паперу формату А4. Для їх оформлення залучаються технічні пристрої та здійснюються витрати на їх обслуговування, закупівлю допоміжних матеріалів, витрати на відправку тощо. У зв’язку з недостатнім фінансуванням правоохоронної та судової систем, нерідко трапляються випадки, коли ознайомлення з окремими матеріалами є неможливим через неякісно видрукований документ, оскільки друкований текст відображений не чітко або практично відсутній. 

  • Систематизація та структурування матеріалів кримінального провадження

Утворення електронного кримінального провадження дозволить систематизувати матеріали кримінального провадження, наприклад, у хронологічному порядку, що дозволить у майбутньому значно зекономити час учасників кримінального провадження.

Утім, ми не можемо не зупинитися на ризиках при введенні ІТСДР, які, на переконання авторів, не отримали належної оцінки зі сторони законодавця. 

Ризики

  • Забезпечення інформаційної безпеки ІТСДР, яка потребує якісного технічного розв’язання зазначеного питання

У тексті Законопроєкту вказується, що ІТСДР підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Втім, у пояснювальній записці до нього зауважено, що реалізація проєкту не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України. З огляду на особливості створення ІТСДР та наслідки впровадження цієї системи для органів досудового розслідування, вважаємо, що без належного фінансування витрат на підтримання її діяльності та забезпечення безпеки останньої, отримаємо неприємні наслідки прийняття норм, які ще довгий час не будуть реалізовані на практиці. Також можемо отримати непоодинокі наслідки незаконного втручання у її роботу, що може призвести до витоку, втрати, підробки матеріалів кримінального провадження. 

Зауважимо, що чутливість інформації, яка перебуває у розпорядженні органів досудового розслідування може мати дуже велику ціну: від зірваних слідчих операцій, до розголошення інформації щодо особи свідка, який перебуває під захистом. До того ж таємниця досудового розслідування потребує прискіпливого ставлення до системи захисту такої інформації. 

  • Можливість внесення незаконних змін до електронно-цифрової інформації, яка міститься в матеріалах кримінального провадження 

Фальсифікація матеріалів може мати місце внаслідок легкості внесення змін до електронно-цифрової інформації, що може призвести до незаконних затримань, застосування запобіжних заходів і заходи забезпечення кримінального провадження, а також інших порушень прав учасників досудового розслідування. 

  • Незрозумілість способу у який необхідно відображати в ІТСДР зібранні речові докази, зафіксовані результати тимчасових доступів до речей і документів, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих розшукових дій

Наприклад, після проведення обшуку складений протокол (з відповідним описом усього вилученого майна) дійсно, надалі може бути оцифрований та внесений до ІТСДР. Однак не зрозумілим залишаються питання, яким чином відобразити вилученні речі та документи у вказаній системі. Варто зауважити, що законодавець не передбачив того, які саме документи створюються в системі ІТСДР та підписуються з використанням кваліфікованого електронного підпису. Втім зі змісту пропонованих змін, які не зачепили статті пов’язані з проведенням С(Р)Д і НС(Р)Д, припускаємо, що, швидше за все, зміни будуть стосуватися або документів процесуального характеру (постанови, рапорти тощо), або готуватимуться на папері з наступним їх оцифровуванням (скануванням).  

І тут виникає логічне питання: чи виправдані будуть витрати на впровадження ІТСДР в роботу органів досудового розслідування і суду, якщо по суті доведеться дублювати паперові матеріали в електронному вигляді? До прикладу, ст. 224 КПК України передбачає право допитуваної особи викладати власноручно свої покази. З метою забезпечення вказаного права особи, необхідно буде надалі оцифровувати письмовий протокол, що призведе до дублювання матеріалів кримінального провадження та зайвого навантаження на орган досудового розслідування. А за умов пропонованого законопроєкту, статус оригіналу отримають обидва документи, доцільність чого ставимо під сумнів. 

І останнім, але суттєвим ризиком є незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення органів досудового розслідування та непоодинокий низький рівень оволодіння ІТ-інструментами учасниками кримінального провадження, що, за умов збільшення фінансування та підвищення кваліфікації, може бути усунуто у майбутньому.

Автори:

  • Ганна Резнікова, к.ю.н., адвокатка АО «Юскутум»
  • Максим Бойко, адвокат АО «Юскутум»