Дюна: три неписані закони війни та бізнесу

У світі фантастики (як і в житті) є свої закони. Часто вони дуже подібні на людські, просто з іншими вигаданими деталями. Світ із фільму «Дюна» чергове тому підтвердження. 

Пустеля Дюни має свої людські правила: вміти порозумітися з силами природи, зберегти своє життя і дочекатися до кращих часів.

У популярному фільмі «Дюна» (англ. Dune: Part One, 2021, за першою частиною роману американського письменника Френка Герберта 1965 року) дуже гарно демонструються неписані правила виживання у світі життя й війни, бізнесу і корпоративних конфліктів. Всі вони чимось схожі на ті, що закріплені у кодексах і звичаях людської поведінки.

Пропоную юридичний погляд на кіносвіт «Дюни» і три неписані закони війни та бізнесу з сюжету фільму. Саме фільму, бо книжку ще не вдалося прочитати.

Про що кіно?

Далеке майбутнє, людство населяє безліч планет у Всесвіті. Править Всесвітом імператор, всі решта — його піддані. Окремими планетами керують аристократичні роди, які управляють місцевими порядками кожного з поселень.

Рід Атридів займається дощовою планетою Каладан… поки що. Бо одного дня до них прибуває посланник імператора з наказом. Негайно переселитися на іншу планету з посушливим кліматом — Арракіс, що також відома як Дюна — для встановлення миру. 

«Захищати та правити. Чи приймаєте цю честь?» Так, батько сімейства приймає рішення без вибору. Від родини Атридів вимагається забезпечувати поставку «прянощів» — речовини, необхідної для навігації космічних польотів.

До них Дюною правив інший рід — сімейство Харконенів, які налагодили на видобутку прянощів пристойний бізнес, і повністю підкорили своїй волі місцеве населення — поселення фременів. 

На Атридів чекає нелегке завдання з низкою деталей: як виконати нереальний наказ, захиститися від нападів нових ворогів (так, сімейство Харконенів трохи проти) і порозумітися з місцевими, які вже тебе ненавидять, навіть не познайомившись.

Що в цьому кіно юридичного (і трохи бізнесового)?

Воля імператора — закон і перший принцип виживання в будь-якій імперії. Імператор наказав управляти іншою планетою зі складними умовами для життя? Прийнято, незалежно від того, скільки випробувань доведеться пережити та чи взагалі вдасться вижити в нових умовах. Бо в умовах суворих правил право, політика і дипломатичний протокол працюють на тих, у кого сильніша адміністративна позиція в ієрархії та у чиїх руках влада.

Виконання наказу — другий принцип, навіть якщо особисті інтереси роду Атридів далекі від того, якою планетою насправді хочеться управляти. Та й складно вийти сухим із води, коли на тебе зуб у як самого імператора, так і в місцевого населення — фременів. Місцеві теж втомилися ховатися у таємних поселеннях Дюни. 

Водночас у батька сімейства Атридів непростий посадовий обов’язок нового директора планети. Його завдання зараз — берегти найцінніший ресурс у Всесвіті, поклади якого колись давно знайшли на цій планеті, — прянощів. Це найцінніша речовина у Всесвіті, яка використовується для безпечної навігації між планетами. До цього масштабний бізнес з видобутку та перероблювання корисних копалин — прянощів — приносив гроші попереднім управителям планети. 

Харконени гарно заробляти на прянощах — за їхніми бухгалтерськими книгами прибуток обраховується 10 млрд у місцевій валюті. У нового управителя Атридів роду взагалі мінімум ресурсів, все обладнання забрали колишні власники та завод із перероблення прянощів (мабуть, як секретний об’єкт стратегічного значення) потребує цілодобової охорони. Старшому з Атридів є за що відповідати. Від прянощів зараз залежить його життя… та прибуток імперії.

Неписані закони, яких вчить історія Дюни

У Дюни свої закони, які знову ж таки дуже схожі на людські. Тут і правила (не)оголошеної війни імператора проти роду Атридів, і суворі закони економіки та бізнесу на прянощах, і принципи виживання у корпоративних конфліктах.

Найскладніше, мабуть, з неоголошеною війною. Всі про все знають, але дуже складно з цим щось зробити. Але, виглядає так, що є в цій історії три неписаних (юридичних) закони, які допоможуть у будь-якій ситуації.

• Закон перший. Діє в умовах (не)оголошеної війни. Захищатися і захищати своє, перемагати та покарати противника.

Батько сімейства Атридів розуміє всю складність ситуації, але проти рішення влади немає аргументів. Отже, інстинкт захисту/самозахисту виходить на перший план.

Навіть якщо виживуть не всі. Той, кому вдається вижити, отримує гарний життєвий досвід і можливість завдати першого удару противнику, як це робить Атрид-син із матір’ю. 

• Закон другий. Діє в складних умовах бізнесу. Переможе той, у кого правильні союзники, вправний розум і сильніша армія/кращі працівники.

Війська ворогів/конкурентів можуть подолати твою армію, але родина/команда може врятуватися і знайти гарних союзників у будь-якій незрозумілій ситуації, наприклад, у вигляді місцевих жителів Дюни.

Все завдяки власним здібностям, силі переконання та вмінню майстерно вести переговори.

• Закон третій. Діє в умовах особистих і корпоративних конфліктів. Не варто укладати угод з ворогом свого господаря/роботодавця/противника, навіть якщо за це обіцяють всі блага світу. За окремими винятками можна, якщо в іншому місці обіцяють кращі умови, але з гарантіями.

Лікар дому Атридів укладає угоду зі старшим Харконеном, який обіцяє відпустити з полону його дружину, але забуває запитати про гарантії.

В результаті, поплатиться не тільки життям свого господаря, а й своїм власним.

Правила Дюни пишуться і дотримуються місцевими, але як у будь-якій історії людського конфлікту будь-яке правило — тільки початок. Дотримуватися їх та нести відповідальність — уже другий крок. Все залежить від ситуації, бо що в пустелі має ціну, крім води? 

Авторка: Оксана Купер, бізнес-консультантка з дипломом юриста та великою любов’ю до кіно, авторка Telegram-каналу «Вина» про право в кіно.

Вже давно звикла, що можу розібрати «з точки зору права» буквально будь-яку кіноісторію. Повірте: юридичні деталі знайдуться навіть у фільмах/серіалах, які мають мало спільного з юриспруденцією. Ось доказ: єдине, що детально пам’ятаю із трилогії про «Хоббіта» — це контракт Більбо Бегінса на подорож в Еребор: документ потім пригодився як доказ сусідам по Ширу, де це можна пропадати цілих 13 місяців без жодної звістки. Ще один: якщо зловісного Джокера коли-небудь зловлять, його неосудність — гарний шанс виплутатися з будь-якої історії. Навіщо це все? Так значно простіше пояснювати складні речі з законів, особливо не фахівцям з юриспруденції.

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».