Договір на розробку: на що звернути увагу та як забезпечити «чистоту» прав?

Які права переходять до замовника, а які в жодному разі не покидають розробника? Чому, говорячи про програмне забезпечення, ми використовуємо термін «твір»? Як регулювати відносини, коли над ПЗ працює одразу кілька спеціалістів? Як правильно оформити відносини між розробником та замовником?

Якщо вас цікавлять відповіді на ці та інші питання, ця стаття саме для вас.

Почнемо спочатку. Чому комп’ютерна програма – це «твір»? 

Закон України «Про авторське право та суміжні права» серед переліку творів, що охороняються авторським правом, виділяє комп’ютерні програми. Пов’язано це з тим, що авторським правом захищається сам текст (код) програми, а не функції, які вона виконує. А, відповідно, текст – це твір.  

З моменту створення твору у автора виникає комплекс майнових та особистих немайнових прав щодо такого твору, при цьому не важливо, закінчений цей твір чи ні. 

А чи всі ці права розробник як автор ПЗ може відчужити на користь замовника? 

Не всі. Особисті немайнові права (moral rights) автора (право на ім’я, право на псевдонім, на збереження цілісності твору) не можуть відчужуватись, вони є безстроковими і залишаються виключно за розробником. 

А от майнові права (на використання твору, дозволяти та забороняти використання твору іншим особам і т.д.) автор може відчужувати і передавати третім особам. Тому у договорі з розробником необхідно визначити перелік майнових прав, які відчужуються на користь замовника. Всеохоплюючий займенник «всі» тут краще замінити на конкретний перелік майнових прав. 

Дане положення у договорі може виглядати таким чином: «Відповідно до договору, Розробник передає Замовнику всі виключні майнові права на, створене за цим договором, програмне забезпечення (далі – «ПЗ»), а саме: виключне право на використання ПЗ, виключне право дозволяти та забороняти будь-яке використання ПЗ, виключне право на переробку без обмежень у часі та сфері використання, включаючи права, що існують на даний момент, і які можуть існувати у майбутньому».

Що стосується особистих немайнових прав, то тут замовник теж може перестрахуватись. Одним з немайнових прав автора є право вимагати зазначення його імені на кожному примірнику твору, а в замовника в такому випадку виникає обв’язок щодо правильного зазначення імені автора. Якщо вказівка імені розробника не входить у плани замовника, потрібно включити в договір застереження про те, що розробник забороняє згадувати своє ім’я при використанні створеного ПЗ. Таке положення дозволить легально використовувати ПЗ без зазначення імені автора. 

Якщо ви маєте на меті отримати права на вже готове ПЗ, яке було створене декількома авторами у співавторстві, то дуже важливо ознайомитись з договором про співавторство та отримати згоду усіх авторів твору на таке відчуження, оскільки, відповідно до національного законодавства, твір, створений у співавторстві, становить одне ціле, незалежно від обсягу роботи кожного з співавторів, і ,відповідно, усі рішення мають прийматись авторами спільно. Не менш важливо, при укладенні договорів про перехід прав на вже готове ПЗ, враховувати момент необхідності отримання згоди чоловіка/дружини розробника. Практика показує, що при розподілі майна, інший з подружжя може претендувати на частку таких прав, якщо при цьому він зможе довести, що сприяв створенню ПЗ. Сімейний кодекс передбачає отримання обов’язкової письмової згоди іншого з подружжя при відчуженні цінного майна, що вважається спільною власністю або такого що виходить за межі дрібного побутового правочину. Всі ці моменти також необхідно зафіксувати в договорі про передачу прав.

Крім того, важливо погоджувати конкретний момент переходу прав до замовника на створюване ПЗ, а також, умови використання ПЗ замовником до моменту переходу виключних прав. Які тут є варіанти? Права на ПЗ можуть переходити до замовника з моменту його створення, з моменту передачі замовнику, з моменту передачі клієнту замовника, з моменту оплати послуг з розробки ПЗ і тд. Для замовника найкращим варіантом є отримання прав з моменту створення ПЗ, проте розробники часто для страхування своїх прав (на отримання оплати) наполягають на переході прав з моменту передачі такого ПЗ замовнику.

Деталізація технічного завдання. У договорі або додатках до нього важливо деталізувати технічне завдання, максимально уникати неясностей в його тлумаченні. Без деталізації технічного завдання буде важко оцінити якість роботи, а пред’явлення претензій і вимог щодо якості продукту стає практично неможливим. Тому чим складніше ПЗ розробляється, тим детальніше необхідно прописувати вимоги до результату робіт та строки їх виконання.

Також, важливо впевнитися, що контрагент має всі права як на кінцевий продукт, так і на окремі об’єкти, що використовуються при його розробці. Для замовника хорошим варіантом є включення в договір відповідних гарантій з боку розробника і відповідних санкцій за порушення гарантій “чистоти прав”. 

Розробнику, у свою чергу, потрібно забезпечити наявність у нього виключних прав на всі об’єкти інтелектуальної власності, створювані працівниками і/або підрядниками, тобто – укласти відповідні договори з кожним з них, та й в цілому, налагодити систему управління інтелектуальної власності в компанії. Якщо до написання ПЗ, розробник залучає працівників зі свого штату, то створення такого роду об’єктів має бути прямо прописано в умовах трудового договору з кожним працівником та посадовій інструкції, а також, передбачено конкретним службовим завданням. Якщо розробник залучає до створення ПЗ підрядників, то умови їх співпраці мають бути врегульовані у цивільно-правовому договорі та додатках до нього. 

Окремо є сенс згадати і про використання оpen source джерел. У договорі доцільно вказувати, що розробник зобов’язаний отримувати згоду замовника на використання open source та повідомляти замовника про обмеження щодо подальшого використання ПЗ, створеного з таким відкритим кодом, які накладає та чи інша ліцензія.

Пункт про конфіденційну інформацію у договорі дуже важливий, і варто звернути на нього особливу увагу, так як робота по розробці ПЗ безпосередньо пов’язана з інформацією, яка має комерційну цінність. До конфіденційної варто віднести всю інформацію, що пов’язана з: ПЗ, бізнес-процесами, фінансовою і юридичною інформацією, об’єктами інтелектуальної власності, іншу конфіденційну інформацію замовника та його контрагентів. 

Останнє, про що хочемо нагадати, це те, що укладення договору на розробку програмного забезпечення залежить від специфіки самого продукту та побажань сторін. Такий договір повинен створюватись кожного разу під конкретну ситуацію, враховуючи її особливості. Це допоможе зекономити ваш час та кошти в майбутньому. Використовуючи шаблонний договір, обидві сторони повинні розуміти небезпеку і вірогідність опинитися в невигідних умовах, що потягне за собою ряд неприємних несподіванок. Договір – це ваша опора, якою не варто нехтувати.  

Сподіваємося, що дана стаття виявиться для читачів корисною і викладені нами рекомендації допоможуть уникнути негативних наслідків і довгих судових процесів. А задля написання контрактів ви завжди можете звертатись в Taxus Law&Finance, де ми із задоволенням допоможемо зі складанням договорів будь-якої складності.

Автори: 

Ірина Синьоок, менеджерка контрактного департаменту компанії Taxus Law&Finance

Марина Паламарчук, менеджерка бізнес девелопмент департаменту компанії Taxus Law&Finance