Чому юристів ніхто не любить
У людей, діяльність яких не пов’язана з правом, згадка про представників правової сфери, зазвичай, викликає змішані почуття. До того ж, жоден відтінок цих емоцій не можна назвати позитивним. Судіть самі.
Уже сам факт того, що зверненню до юристів передує якась неприємна ситуація у житті людини: ДТП, вчинення злочину чи проступку, розлучення, смерть родичів тощо, налаштовує на негативний лад. Тобто поняття «проблеми» підсвідомо виступає синонімом поняття «юрист».
Інші асоціації, які виникають у голові більшості клієнтів: довго, дорого, незрозуміло. Безперечно, ті, хто не знає, який об’єм роботи виконує юрист з моменту візиту клієнта і до завершення ведення його справи, упереджено вважають, що юристи займаються іншими справами, залишивши їхню проблему на потім. Отримуючи повідомлення тільки про проміжні етапи ведення справи адвокатом, клієнти, до того ж, вважають необгрунтованими ціни за їхні послуги. Мовляв, ви написали документ на дві сторінки, а коштує він дорожче, ніж книга.
Окрім того, робота юристів повинна бути апріорі нудною. Скрупульозність, точність, дотошність — навряд чи такими епітетами характеризується цікаве та захоплююче заняття.
До того ж виникає ряд запитань до роботи юристів та її результату:
- Юристи захищають негідників
Якщо передавати простими словами завуальовані звинувачення щодо юристів: людина звертається до юриста, значить вона зробила «помилку», порушила закон, вчинила злочин — це характеризує її з негативної сторони, вона заслуговує покарання. Адвокат же береться її захищати, навіть знаючи про усі її погрішності, а ще й може виграти справу і злочинець вийде сухим із води.
Навіть те, що юристи захищають не тільки людей, винних у вчиненні протиправних дій, але й представляють їхні інтереси, коли їм потрібно пройти передбачені законом процедури щодо набуття прав, зазвичай залишається поза увагою критиків.
- Усі юристи — меркантильні
Як би це дивно не звучало, але юристів часто звинувачують у тому, що вони хочуть отримати винагороду за виконану ними роботу. Подумайте тільки, яка нахабність?
Якщо описати суть роботи будь-якого юриста в кількох словах, то це виглядатиме приблизно так: за мінімальний час порібно зануритись в чужі проблеми, вивчивши стос документів, та знайти вихід із ситуації, що склалась. За менші гроші цим просто ніхто не буде займатись.
І навіть за відмінно виконану роботу, юрист ризикує почути хвилю обурення та негативу, вимовивши ціни за свої послуги вголос: підводні камені, які він знайшов в клієнтському документі, занадто нереальні, щоб бути за них вдячними, а небезпеки, від яких він вберіг клієнта, просто незрозумілі останньому. Чого не скажеш про реальний чек за ці послуги.
- Ні краплі співчуття
Окремі клієнти з обуренням сприймають беземоційність юристів. Мовляв, я йому всю душу вилив, а він мене тільки питав про якісь документи, якими це можна підтвердити.
Безперечно, зведення емоцій до мінімуму та концентрація на фактах — закономірний процес професійної трансформації юриста. Але й клієнти не йдуть до адвоката, щоб поплакатись в желетку, для цього є психологи, або, у крайньому випадку, бармени. Викладіть юристам сухі факти, дайте усі необхідні документи та дані і дозвольте їм виконувати те, за що ви їм платите.
- Юристи говорять незрозумілою мовою
Маневрування складними професійними термінами — такий гріх і справді характеризує окремих юристів — проте приписують його усім. Цитування закону, юридичні поняття без пояснення їх змісту, складнопідрядні речення — ще одна причина, за яку до юристів не в усіх такі теплі відчуття. Хоча, правду буде сказати, іноді юристи ховають за цими мовними конструкціями свою некомпетентність. Проте це вже зовсім інше питання.
- Відсутність результату
І клієнт має рацію, й усі документи наявні, й усе йшло так добре, а справа закінчилась програшем — ланцюжок подій, який не піддається логіці клієнта. Він забуває, що він і юристи — це ще не всі люди, від яких залежить розвиток подій та доля вирішення справи.
Проте клієнти не єдині, хто не відчуває симпатії до юристів. Колеги теж недолюблюють одні одних. І про це свідчить дослідження, яке стверджує, що 83% фахівців-юристів працюють разом з людьми, яких вони «не люблять» або вважають «розчаруванням», а 50% вважають, що їхні колеги не є достатньо кваліфікованими для займаної посади. При цьому 90% респондентів повідомили дослідникам, що їхні колеги вплинули на те, як вони ставляться до своєї роботи.
В іншому випадку дослідження, проведене онлайн-сайтом підбору персоналу CV-Library, показує, що, незважаючи на те, що дві третини (67%) юристів стверджують, що вони завжди підтримують своїх колег, 33% визнали, що вони ревнували, коли співробітники отримали підвищення.
Половина з 160 респондентів сказали, що вони обговорювали зарплату з колегами, а третина визнала, що відчула заздрість, якщо дізналась про різницю у рівні зарплат.
Лі Біггінс, засновник і керуючий директор CV-бібліотеки, сказав:
Таке ставлення викликане переконанням юристів, що їхні колеги не витримують навантаження. Це може бути демотивуючим, несправедливим і неприємним для співробітників. Більше того, негатив, про який повідомляють фахівці, є поганою новиною як для працівників, так і для компанії.
Мельничук Іванна
Фото: Pexels
