Чому ви не повинні приховувати свій гнів на роботі
Понад сто років гнів є об’єктом психологічних досліджень. Більшість з нас вважає його негативною емоцією, а його прояв у суспільстві — недопустимим. Сьогодні ми покажемо вам зовсім іншу сторону медалі та пояснимо, чому злитися інколи корисно чи, навіть, необхідно.
Біолог Чарльз Дарвін у своїй теорії еволюції відводив гніву ключову роль: вчений вважав, що він, як і будь-яка інша реакція людини, повинен нести користь. На думку Дарвіна, завдяки цьому почуттю ми посилаємо агресивні та лякаючі емоційні сигнали, щоб захистити або захопити владу.
Проведені дослідження дозволили психологам виділити та описати різні типи гніву, такі як підозрілість, дратівливість, незгоду й інші його непрямі форми. Також вони визначили роль цього почуття у ділових відносинах, його наслідки та способи боротьби з ним.
Бізнес-психолог і співзасновник Deeper Signals Томас Чаморро-Премузіч зазначає, що найчастіше дослідники говорять про негативні наслідки гніву, такі як конфліктність або насильство. Цей стан є потужним каталізатором стресу, ось чому в робочому колективі намагаються боротися з його проявами.
«Ми можемо по-різному підживлювати свій гнів, наприклад, граючи в жорстокі відеоігри, — підкреслює Чаморро-Премузіч. — Однак існують докази того, що це глибоко вкорінене в наших особистостях почуття залежить не стільки від зовнішніх чинників, скільки від нашої природи».
На думку психолога, гнів на робочому місці можуть викликати складні взаємостосунки, фінансовий тиск, відсутність стабільності та висока відповідальність. При цьому мало хто звертає увагу на зворотну сторону цього почуття, яке здатне принести відчутну користь колективу.
Чому корисно висловлювати гнів на роботі
«Ми сердимося, коли стаємо свідками будь-якої несправедливості. У цій ситуації можна вчинити по-різному: спробувати себе заспокоїти або висловити свій гнів, наприклад, стосовно некомпетентної або неетичної поведінки співробітників. У другому випадку ви з більшою ймовірністю отримаєте проактивну відповідь, завдяки якій розв’яжете проблему. Гнів дозволяє нам виправити ситуацію та відновити справедливість. Якщо вас образив керівник, то краще висловити йому своє почуття, ніж затамувати презирство», — зазначає Чаморро-Премузіч.
Гнів, як і вина, смуток або сором, допомагає нам оцінювати ситуацію, реагувати на неї, а також направляє наші думки та вчинки до заданої мети. Співробітники часто відчувають його через розчарування, коли не можуть розв’язати поставлену задачу або роздратовані поведінкою колег. Це все призводить до більш рішучих дій. І хоча бачити гнів у свою сторону неприємно, потрібно навчитися давати розумну та конструктивну відповідь розлюченому колезі. Важливо, щоб ваша реакція не заподіювала шкоди ні вам, ні йому.
Водночас Чаморро-Премузіч сумнівається у тому, що гнів має незаперечну перевагу при просуванні по кар’єрних сходах: «Все частіше ми чуємо про те, що керівники повинні володіти розвиненим емоційним інтелектом, який передбачає контроль над сильними почуттями. При цьому для багатьох співробітників лідером є той, хто проявляє свою силу, жорсткість, напористість та агресію. Ці яскраві риси часто хочуть бачити в начальників-чоловіків».
На думку психолога, даний стереотип призводить до появи на високих постах некомпетентних людей. Багато терплячих, спокійних та чуйних співробітників не розглядаються на керівну посаду просто тому, що не відповідають архетипу сильного лідера-мачо. При цьому їхні професійні якості вже не враховуються.
Цінність гніву
Говорячи про зворотний бік гніву, Чаморро-Премузіч відзначає одну особливість, що дісталася нам від тварин: виявляючи агресію людина домагається вищого становища в колективі. Крім того, гнів є ефективним знаряддям переконання, особливо в політиці.
Своєю чергу для суспільства злість служить каталізатором змін: вони наступають в той момент, коли обурення людей діями державних лідерів досягає межі. Якщо громадяни не згодні з цінностями влади, то через вираз гніву вони здатні донести свою позицію та встановити емоційний зв’язок з політичною верхівкою.
Водночас дослідження доводять, що придушення гніву позначається на здоров’ї людини набагато гірше, ніж його прояв. Як говорив Марк Твен: «Гнів є кислотою, яка може нанести більше шкоди посудині, в якій вона зберігається, ніж тому, на кого виливається».
Джерело: deepersignals.com, hussle.com
Фото: Pexels