БлоХ АдвоКотика: судові засідання і АдвоХатіко

Я тут подумав, що часом, йдучи в суд, я відчуваю себе не АдвоКотиком, а АдвоХатіко.

Бо іноді чекаю на те судове засідання, як той пес у фільмі. І можу, як і він, не дочекатись.

Нє, ну шо за бєзпредєл? Приходиш на 8.30 і заходиш, в кращому випадку, в 11.30. Хоча буває, чекати приходиться ще більше.

Нєрви, звісно, здають. Вже і Котекс «в доль і поперек» перечитав, і кави, шо дурний, напився, і в ігри всі, шо міг пограв, мишей половив, по коридорам пошастав… Біда, короче, з цими засіданнями.

Але гірше всього, коли ти їдеш за «три дев’ять земель» в якусь Котляндію, чекаєш дві години, а потім тобі кажуть — засідання перенесли.

І тоді АдвоКотик, той що АдвоХатіко —перетворюється на АдвоХалка і готовий все трощити в щент. Ну я не розумію, як так?

Шо за несправедлива адвоКотська жизнь у нас?

Або взяти коТцелярію. То взагалі болюча тема. Напевно, напишу отдєльний блоХ про це. Багато болі накопилося.

І взагалі, треба в Законі про АдвоКотуру прописати норму, яка буде компенсувати наші моральні страждання. А то витрачаємо свій час в пусту, а адвоКотський час — то гроші.

Одним словом, піду, бахну валеріянки, нерви заспокою!

Всім Чао,
ОбніМяу!