Анбандлінг в Україні: що це таке та навіщо?

Яка ситуація склалася з газотранспортною та системою енергопостачання в Україні, та чому виникла необхідність їх нормативного врегулювання?

Що таке анбандлінг

Анбандлінг (з англ. – розмежування/розділення) – це процес відокремлення енергопостачання та виробництва енергії від експлуатації мереж передачі такої енергії.

Якщо окрема компанія керує мережею передачі (будь-то шляхами електропередачі чи газотранспортною системою) і одночасно генерує або продає таку енергію, то це зазвичай перешкоджає чесній конкуренції на ринку і може призвести до підвищення цін для споживачів.

Саме для недопущення монополізації енергетичного ринку та забезпечення конкуренції на ньому у 2007 році Європейською Комісією було розроблено, а у 2009 році Парламентом Європейського Союзу – проголосовано та прийнято, так званий, Третій енергетичний пакет Європейського союзу.

Україна взяла на себе зобов’язання з імплементації положень Третього енергопакету ЄС у 2010 році, приєднавшись Енергетичного співтовариства -регіонального об’єднання країн Південно-Східної Європи. Метою створення Енергетичного співтовариства є забезпечення соціально-економічної стабільності й безпеки постачання енергоресурсами країн — учасниць і членів Європейського Союзу.

На жаль, далі декларацій діяльність не пішла, фактично Україна не поспішала впроваджувати норми Пакету. Лише за останні роки можна дійсно стверджувати, що процес виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань перейшов в активну фазу.

Відповідно до третього пакету, “анбандлінг” має відбуватися одним із трьох способів, залежно від уподобань окремих країн ЄС:

• Роз’єднання власності: всі інтегровані енергетичні компанії продають свої газові та електричні мережі. У цьому випадку жодному постачальнику чи виробництву не дозволяється мати мажоритарну частку чи втручатися в роботу оператора системи передачі;
• Незалежний оператор системи: енергопостачальні компанії все ще можуть офіційно володіти мережами передачі газу або електроенергії, але повинні повністю залишити експлуатацію, обслуговування та інвестиції в електромережу незалежній компанії;
• Незалежний оператор системи передачі: енергопостачальні компанії все ще можуть володіти газовими та електричними мережами, але повинні робити це через дочірню компанію. Усі важливі рішення повинні прийматися незалежно від материнської компанії;

Україною було обрано другий варіант (як в галузі газо- так і електропостачання) – створення незалежного оператора системи.

Новий оператор ГТС отримає незалежність не тільки від поточного власника – «Нафтогазу», але й від будь-яких інших впливів з боку виробників та постачальників природного газу, зокрема через вертикаль органів державної влади.

Це дозволить, з одного боку, далі розвивати прозорий та конкурентний ринок газу, а з іншого – забезпечити сталість та безперебійність газотранспортної роботи як для внутрішніх, так і зовнішніх споживачів послуг транспортування.

Реалізація на практиці

У вересні Кабінет Міністрів України, вніс зміни до плану “анбандлінга” НАК “Нафтогаз України” шляхом відділення транспортування природного газу: новим оператором ГТС України буде АТ “Магістральні газопроводи України” (МГУ), 100% акцій якого передано від Міненергоекології до Мінфіну.

Планується, що на наступному етапі ПАТ “Магістральні газопроводи України” викупить компанію “Оператор газотранспортної системи України”, на яку були переведені персонал і функції з управління ГТС.

ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” створено в складі “Укртрансгазу” у лютому 2019 року. Це дозволило почати юридичне відділення функції транспортування газу – спочатку в структурі НАК “Нафтогаз України”, а після 1 січня 2020 року – поза групою “Нафтогаз”.

31 жовтня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект №2239-1, необхідний для відділення від НАК “Нафтогаз України” діяльності з транспортування природного газу, сертифікації нового незалежного оператора газотранспортної системи (ГТС) і створення умов для укладення транзитного контракту з “Газпромом” за європейськими правилами.

Минулої п’ятниці, 15 листопада, Рада усунула переважно технічні неузгодженості, що викликали занепокоєння представників ЄС, в законі про анбандлінг “Нафтогазу”. Того ж дня закон було підписано президентом України.

“У нас є певні розбіжності в українському законодавстві щодо того, що таке газотранспортна система, чи включає вона в себе підземні газосховища. Одні закони говорять, що включають, інші говорять зворотне. Тому в даному випадку в рамках статті 131 регламенту ми пропонуємо узгодити текст таким чином, щоб в явній формі прописати, що 100% державної власності гарантується і в газотранспортній системі і в підземних сховищах газу”, – пояснив глава профільного парламентського комітету Андрій Герус, виступаючи перед голосуванням в парламенті.

Виділення незалежного оператора ГТС заплановано з 1 січня 2020 року.

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».