Аналіз законопроекту “Про військово-консалтингову діяльність”

На сайті Верховної Ради зареєстровано проект Закону “Про військово-консалтингову діяльність” №8093 від 05.03.2018 р.

Lойер вирішив дослідити питання. Так, в пояснювальній записці йдеться про те, що в  світі роль суб’єктів військо-консалтингової діяльності в політичній, економічній та військовій сфері стає вагомою. Дедалі частіше використовуються такі поняття як «приватизація війни», «військовий аутсорсинг», «денаціоналізація військової сфери», «приватні військові компанії».

У зв’язку з подіями на Сході України, що спричинені агресією Російської Федерації, за чотири роки антитерористичної операції в Україні з’явились високопрофесійні спеціалісти у військовій сфері. З метою подальшого належного застосування своїх спеціальних навичок та вмінь, офіційного працевлаштування та їх матеріального забезпечення виникає необхідність законодавчого врегулювання військово-консалтингової діяльності.

Наприклад, в Іраку оплата працівників суб’єктів військово-консалтингової діяльності становить від 100 дол. до 1 000 дол. США на день залежно від спеціалізації та характеру виконуваних завдань. Крім того, у багатьох суб’єктах військово-консалтингової діяльності передбачене  значне соціальне забезпечення.

Такі країни як США, Південно-Африканська Республіка, Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Китайська Народна Республіка прийняли відповідні нормативно-правові акти, які регулюють діяльність суб’єктів військово-консалтингової діяльності. Натомість в Україні діяльність суб’єктів військово-консалтингової діяльності є неврегульованим питанням, незважаючи на те, що ряд приватних компаній здійснюють надання послуг в даній сфері на території України. Наші спеціалісти, які працевлаштовуються в іноземні приватні військові компанії нелегально залучаються не лише до консалтингової діяльності, але й до повноцінних воєнних дій. Без належного забезпечення соціальних гарантій піддають себе небезпеці як за кордоном, беручи участь у збройних конфліктах, так і на батьківщині, де статтею 447 Кримінального Кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за участь у збройних конфліктах на території іноземних держав.

Невирішеність зазначеного питання заважає розвитку соціально-економічних відносин та ставить у невигідні умови наших громадян, позбавляє їх та їхні сім’ї соціальних гарантій, тим самим порушуючи їх конституційні права.

Поняття

Суб’єкт військово-консалтингової діяльності – це суб’єкт господарювання створений та зареєстрований на території України, що здійснює надання державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуг військового або охоронного характеру відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародно-правових договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

2) військово-консалтингова діяльність – це надання державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуг військового або охоронного характеру, визначених цим Законом;

3) персонал суб’єкта військово-консалтингової діяльності – працівники, які за трудовим договором, опосередковано або безпосередньо надають послуги військового або охоронного характеру;

4) держави територіальної юрисдикції – це іноземні держави, на території яких суб’єкт військово-консалтингової діяльності здійснює господарську діяльність.

Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Закон складається з 9 розділів і регулює усі сфери військово-консалтингової діяльності, починаючи від порядку створення суб’єкта військово-консалтингової діяльності, отримання останнім ліцензії на надання послуг військового або охоронного характеру, обіг вогнепальної зброї, боєприпасів, пристроїв та патронів до неї, особливості державного та громадського контролю за діяльністю суб’єктів військового-консалтингової діяльності, закінчуючи гарантіями соціального та правового захисту їх учасників, засновників та персоналу.

Закон запроваджує жорсткі умови набуття особою права здійснювати військово-консалтингову діяльність шляхом створення відповідного суб’єкта господарської комерційної діяльності. Особливістю діяльності такого суб’єкта є його націленість на зовнішні ринки та заборону здійснювати військово-консалтингову діяльність на території України. Це пов’язане із законодавчою неврегульованістю питання обігу зброї в Україні. Натомість, законопроектом надається право суб’єктам військово-консалтингової діяльності здійснювати імпорт в рамках зовнішньоекономічної діяльності, ввезення в Україну та вивезення за її межі вогнепальної зброї, боєприпасів, пристроїв та патронів до неї виключно для здійснення договірних зобов’язань в державі територіальної юрисдикції відповідно до законодавство цієї держави та норм міжнародного права.

Закон запроваджує Єдиний державний реєстр вогнепальної зброї та боєприпасів, пристроїв, патронів до неї, що знаходиться у суб’єктів військово-консалтингової діяльності, а також чіткі вимоги щодо контролю за обігом такої зброї, боєприпасів, пристроїв та патронів до неї.