7 раз, коли прості люди перемагали великі корпорації в суді


Корпорації викликають повагу і страх через свої розміри та можливості без особливого напруження купити пару країн. Але як виявляється, якщо постаратися, можна покласти на лопатки й таких непохитних гігантів. 

Через величезний вплив відомих компаній здається, що простіше стати президентом, ніж виграти проти них в суді. У всякому разі, є кілька прикладів вдалого протистояння звичайних людей та корпорацій.

Справа Маклібела

Цей судовий розгляд тривав кілька років та завершився у 2005 році. У 1997 році корпорація McDonald’s подала позов про наклеп проти екологічних активістів Девіда Морріса і Хелен Стіл.

Річ у тім, що активісти створили інформаційні бюлетені, в яких критикували корпорацію з питань експлуатації співробітників, нездорових методів маркетингу, жорстокого поводження з тваринами та забруднення навколишнього середовища.

Спочатку McDonald’s виграв позов, але пізніше програв його в Європейському суді з прав людини. ЄСПЛ змусив Великобританію, суд якої виніс рішення на користь корпорації, виплатити як компенсацію 57 тисяч фунтів стерлінгів. Цей судовий процес привернув свого часу увагу преси та вдарив по престижу корпорації.

Справа Серрехон

Коли інтернаціональна вуглевидобувна компанія для задоволення своїх потреб стала міняти річище річки Бруно, що є головним джерелом води для індіанського народу вайю в пустельному регіоні Гуахіра, місцеві жителі подали позов проти неї. Причиною позову стало не тільки здрібніння річки, а й, за словами одного з місцевих жителів, загибель трьох дітей через посуху.

Конституційний суд Колумбії ухвалив призупинити зміну річища річки на три місяці. Як результат компанія заявила, що дотримуватиметься рішення суду, але не закінчить розробку вугілля в пустельних регіонах.

Дуейн Джонсон проти Monsanto

Хоча це й справа звичайного шкільного садівника з Каліфорнії, а не відомого актора та реслера, вона все ж стала доволі показовою в Штатах.

З 2012 по 2015 роки американський садівник обробляв зелені зони шкільної території гербіцидом для боротьби з бур’янами Roundup. Пізніше він захворів на рак, а у 2018 році подав до суду на компанію Monsanto, що є дочірнім підрозділом Bayer.

Дуейн Джонсон стверджував, що в його хворобі винен гербіцид Roundup, що мав у складі гліфосат. Суд присяжних визнав докази достатніми та зобов’язав Monsanto виплатити садівнику 289 мільйонів доларів. Пізніше рішення оскаржили, і сторони погодилися на компенсацію у вигляді 78,5 мільйонів доларів.

У 2019 подали інший позов проти Monsanto, де корпорацію зобов’язали виплатити подружній парі з Каліфорнії 55 мільйонів доларів, позаяк Roundup став причиною раку у них.

До 2020 року проти Bayer висунули понад 120 тисяч позовів, і корпорація погодилася виплатити 10 мільярдів доларів всім постраждалим від гербіциду Roundup.

Ерін Брокович проти Pacific Gas and Electric Company

На початку 90-х років Ерін Брокович працювала в невеликій юридичній фірмі та виявила взаємозв’язок між діяльністю компанії Pacific Gas and Electric Company і зростанням захворюваності на рак в місті Хінклі (штат Каліфорнія). Звіривши дані, вона прийшла до висновку, що хворі проживали біля водойм. Більш того, компанія почала скуповувати нерухомість хворих людей, що викликало ще більші підозри. Після перевірки води в ній виявили шестивалентний хром — канцерогенну речовину, що викликала рак у місцевих жителів.

У 1993 подали позов проти Pacific Gas and Electric Company, і Ерін Брокович внесла серйозний внесок в цю справу. Завдяки її допомозі сотні людей отримали компенсацію від компанії, загальна сума якої склала 333 мільйони доларів.

Венді Долін проти GlaxoSmithKline

GlaxoSmithKline — британська фармацевтична компанія, одна з найбільших у світі. У 2012 році проти неї подала позов Венді Долін через смерть чоловіка Стюарта Долина.

Чоловік Венді наклав на себе руки, кинувшись під поїзд двома роками раніше. Він страждав на депресію і приймав антидепресант «Паксил» виробництва цієї корпорації. В анотації зазначалося попередження, що ліки можуть викликати суїцидальні думки у дітей та дорослих до 25 років, однак нічого не говорилося про літніх людей.

Венді Долін вдалося довести, що корпорація знала про цей побічний ефект у людей похилого віку, але не вказала його в анотації. Такі аргументи дозволили їй виграти судовий процес і отримати компенсацію у розмірі трьох мільйонів доларів.

Стелла Лібек проти McDonald’s

У 1992 році 79-річна американка купила кави в McDonald’s і, знімаючи кришку, випадково пролила її собі на коліна. Напій мав температуру понад 80 градусів та викликав опіки другого і третього ступеня. Спочатку Стелла Лібек вирішила піти мирним шляхом і звернулась в McDonald’s, щоб компанія компенсувала їй медичні витрати в розмірі 20 тисяч доларів за операцію по трансплантації шкіри. Керівництво компанії не пішло назустріч та запропонувало лише 800 доларів

Стелла Лібек відкликала скаргу та подала позов проти корпорації. У 1994 році суд Нью-Мексико виніс рішення зобов’язати McDonald’s виплатити Стеллі Лібек компенсацію у 2,86 мільйона доларів. Однак пізніше суму зменшили, і вона отримала 640 тисяч доларів.

Девід Лоурі проти Spotify

У 2017 році Девід Лоурі, лідер рок-груп Crackerта Camper Van Beethoven, подав позов проти музичної платформи, звинувачуючи її в використанні композицій без виплати гонорару.

До його позову приєдналися кілька музикантів, і суд встав на їх сторону, зобов’язавши Spotify виплатити 43,4 мільйона доларів як компенсацію авторам пісень та видавцям, чиї композиції використовувалися сервісом незаконно.

Джерело: businessman.ua, brodude