5 нестандартних прийомів підвищення продуктивності


Вічна проблема юристів — їм завжди бракує часу та всі хочуть встигати більше.

Є безліч статей на цю тему, але майже скрізь повторюються одні й ті ж поради: «Лягайте в один й той же час», «Живіть своєю пристрастю», тощо. А є щось ще? Сьогодні ми розповімо про дещо нестандартне.

Насправді світ не обмежений лише банально необхідними стратегіями. Ми розповімо вам про звички, які не так очевидні, але можуть допомогти підвищити продуктивність. Між іншим, кожен метод має суворе наукове обґрунтування.

Жахлива чернетка

Психолог Джой Пол Гілфорд запропонував ділити креативне мислення на два незалежні процеси: конвергентне та дивергентне мислення. Дивергентне мислення — це придумування кількох способів розв’язання проблеми. Конвергентне — вибір кращого варіанту з наявних.

Ми не можемо одночасно придумувати ідеї та вибирати кращі з них, тому що для кожного режиму потрібен особливий настрій. Для дивергентного — веселий, безтурботний та грайливий, а для конвергентного — зосереджений.

Мозку складно швидко перемикати ці режими, тому ви можете втратити грайливий настрій, який допомагав придумувати нові ідеї, або ж бути розсіяним, коли потрібно бути сконцентрованим.

Вихід — розділити процеси придумування та критики.

Дозвольте собі написати жахливу чернетку. Не обмежуйте себе та дозвольте навіть найдивакуватішим думкам з’являтися на папері.

Як варіант, записувати першу чернетку голосом, а потім перекладати аудіо в текст. Так ви не замислюєтеся, як ваш текст виглядає з боку, і концентруєтеся тільки на створенні матеріалу. Коли сенс вже готовий, вручну редагуйте текст та надавайте йому потрібну форму.

Прокрастинуйте

Прокрастинація сприймається як хвороба, яку треба терміново вилікувати. Але творчі люди можуть отримати вигоду з прокрастинації. Час на паузу можна використовувати для дивергентного мислення та придумування ідей. Це допомагає уникнути непотрібних помилок на старті.

Ті люди, які поспішали стати першими та швидше запустити свій проєкт, рідше ставали успішними, ніж їх акуратні послідовники.

Адам Грант у своїй книзі «Оригінали» наводить як приклад два типи проєктів: «піонерів» та «колоністів». «Піонери» намагалися першими захопити нову область, а «колоністи» — скористатися підготовленим ґрунтом. Виявилося, що «колоністи» ставали банкрутами у шість разів рідше та завойовували в три рази більший обсяг ринку, ніж «піонери».

І Facebook, і Google не були першими на своїх ринках. Вони зуміли доопрацювати революційні ідеї та запропонувати досконаліший продукт.

Коли вам приходить у голову нова ідея, не прагніть тут же розробити план її реалізації, а записуйте її у список «Зробити в невизначеному майбутньому». Наприклад, в Todoist. Раз на місяць перевіряйте ідеї з цього списку та діставайте ті, що як і раніше викликають інтерес. Так ви перевірите своє бажання на міцність.

Складайте список досягнень

Ведення планувальника стало культом. Ми ставимо собі завдання в to-do list, намагаємося закрити їх до кінця дня та відчуваємо стрес, якщо цього не змогли. Список досягнень переконує у протилежному: ви вже зробили досить багато, тому ви молодець.

Список досягнень показує ваш прогрес у досягненні значущих цілей.

Тереза ​​Амабайл та Стівен Крамер з’ясували, що почуття прогресу підвищує мотивацію до роботи сильніше будь-яких інших факторів, у тому числі матеріальних винагород та похвали від колег.

Після виконання завдання не видаляйте його, а перенесіть до окремого «Списку досягнень». Тепер ви бачите, скільки встигли зробити за день. Це мотивує продовжити роботу та на наступний день, щоб не втрачати темп.

Будьте песимістом при плануванні

При плануванні ми часто не замислюємося, що може піти не так. Габріела Еттінген з’ясувала, що зайвий оптимізм та позитивні фантазії знижують бажання продовжувати роботу, коли щось йде не так, як ми хотіли. Песимісти ж заздалегідь продумують гірші сценарії й готуються до цього.

Еттінген в книзі «Rethinking positive thinking» пропонує використовувати методику постановки цілей WOOP: wish — outcome — obstacles — plan. На першому етапі необхідно придумати свою мету. На другому — визначити всі вигоди від її реалізації. Третій крок вимагає розглянути всі потенційні ризики, а четвертий — придумати способи їх подолання.

Шукайте напарника

Наш мозок має когнітивні спотворення — систематичні помилки, які заважають приймати правильні рішення. Одне з них — ефект Даннінга-Крюгера. Люди не можуть об’єктивно оцінити результати своєї праці. Новачки схильні переоцінювати свої знання, а експерти — недооцінювати. Навіть такий геній, як Бетховен, не завжди точно передбачав майбутню успішність своїх творів.

Знайдіть компетентного колегу та попросіть його оцінити вашу роботу зі сторони. Запропонуйте взаємну оцінку та допомагайте один одному розвиватися професійно.

Ще один спосіб — попросити 10-20 людей, які добре вас знають, описати ваші сильні та слабкі сторони. Підсумковий список може сильно відрізнятися від того, що ви самі про себе думаєте.

Джерело: rb.com

Фото: Pexels