Public Talk з представниками першого в світі онлайн-суду – CRT

14 травня у  Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася публічна лекція на тему інновацій у секторі юстиції.

У заході брали участь міжнародні експерти Програми USAID «Нове правосуддя» з питань правосуддя і технологій – виконавчий директор Трибуналу з вирішення цивільних справ Британської Колумбії, першого онлайн суду в Канаді і у всьому світі – Річард Роджерс та юридичний радник цього трибуналу – Лорін Керр. 

Модерував івент співзасновник спільноти розробників інноваційних проектів у сфері правосуддя KYIV Legal Hackers Денис Іванов.

Своїм баченням того, як пройшла публічна лекція поділилися представники студентських чаптерів від КНУ та KMA Legal Hackers.

“Метою заходу було сформувати розуміння того, як має розвиватися право та правова система як України, так й інших держав, враховуючи сучасні правничі технології. Також обговорювали досвід Канади у вирішенні спорів онлайн і мали можливість задавати спікерам питання.

CRT (Civil Resolution Tribunal) – є першим онлайн-судом Канади та одним з перших у світі прикладів онлайн-вирішення спорів (ODR), що входять до системи правосуддя країни. Перевагами ODR є доступність, простота, економія часу та коштів.

CRT надає громадськості доступ до інтерактивних шляхів отримання інформації, інструментів і різноманітних методів вирішення спорів, включаючи переговори, правову допомогу та, якщо необхідно, винесення рішень. Учасники можуть користуватися послугами з комп’ютера або мобільного пристрою в зручний для них час. Для тих, хто не в змозі або не бажає використовувати технологію для вирішення своїх спорів, трибунал надає паперові або телефонні послуги.

Пані Керр та пан Роджерс поділилися власним досвідом роботи у сфері legal tech та розповіли про найбільші успіхи та найфатальніші помилки в юридичній кар’єрі.

Цікавими були відповіді спікерів на питання хто такий «справжній юрист» та яку освіту він повинен отримати. Говорили про конфлікт між традиційними поглядами на юридичну освіту та практику й інноваційним правом.

Також намагалися розмежувати поняття правових інновацій та технологій, а особливо популярними були питання про використання штучного інтелекту у здійсненні правосуддя.

Гострою темою обговорення стали проблеми українського правосуддя, розвиток правової культури суспільства та необхідність впровадження онлайн-вирішення спорів для забезпечення   верховенства права”, – відзначила Інна Птіцина, співзасновниця KMA Legal Hackers.

Представниці КНУ Legal Hackers – Тетяна Цурковська, Анна Вишневська, Афсана Амірова так доповнили свою колегу:

”Загалом, процедура проходження справи займає п’ять етапів:

• визначення проблеми за допомогою відповідей на питання (так система вивчає обставини справи);
• вирішення спору із заповненням відповідної форми подання та подачею документів відповідача у визначені строки;
• етап перемовин;
• етап медіації;
• винесення рішення.

Особливо спікери наголосили на зручності використання системи, яка не вимагає встановлювати жодних додатків на свої девайси.

Топ поінтів, що запам’яталися нам найбільше:

– Лорін звернула увагу на необхідність реформування процесу освіти юристів в Канаді та в Україні, наголосивши, що нас досі навчають за класичними підходами, ігноруючи важливі нині навички з проект-менеджменту та базові знання технологій.

– Річард висловив думку, що юристу 2020 року, можливо, й не обов’язково буде мати професійну технологічну освіту, однак важливо буде розуміти принципи роботи технологій. Утім, він зазначив, що в будь-якому разі не варто нехтувати основами: скіли – це добре, та без базової юридичної освіти вони нічого не дадуть.

– Зачепили цікаве питання розрізнення legal innovation та legal tech: перше є значно ширшим поняттям, оскільки має на увазі щось абсолютно нове, досі небачене, що полегшує людині виконання певних завдань; в свою чергу лігалтек – це якийсь додаток, який допомагає в юридичний питаннях. Так, CRT є саме інновацією, але було підкреслено, що інноваційність є синонімом безперервного прогресу, тож за 5-10 років навряд можна буде когось здивувати онлайн-судами.

– Якщо говоримо про модель E-Governance або GovTech, коли саме держава займається розробкою інновацій, то в неї є як переваги, так і недоліки, Серед плюсів: доступ до професіоналів з різноманітних сфер, можливість залучити експертів з різних галузей, тож проект явно не буде однобоким; проект створюється не для задоволення приватних інтересів, а для суспільного блага. З мінусів: державні розробки програють приватним в інноваційності та швидкості їх доведення до кінця.

– В моделі B2G (business-to-government) виникає проблема бажання держави щось придбати у приватного сектору. Прикладом слугує сама Канада, де важко дається навіть формат G2G (між різними провінціями). На допомогу приходить маркетинг та створення платформ для обміну ідеями. З цього приводу навіть пожартували: якщо ви хочете щось продати державі, розраховуйте, що довго сидітимете голодним. Річард порадив представникам бізнесу чітко усвідомлювати для якої саме проблеми вони пропонують рішення.

– Наразі можемо говорити про потенційне впровадження технологій та машин для вирішення багатьох проблем, однак процеси, що потребують емоційної складової та полягає у прийнятті серйозного рішення ще тривалий час залишатимуться за людьми. Впровадження машин також означатиме, що людина матиме справу зі складнішими завданнями, оскільки легшу роботу виконуватимуть саме машини.

Наостанок, поділимося порадами, які спікери дали слухачам:

Якщо вам цікава якась галузь – спілкуйтеся з людьми, що працюють у цій сфері, говоріть про своє зацікавлення, адже саме так можна отримати пропозицію роботи своєї мрії. А також, пам’ятайте, що базисна юридична освіта – важливий елемент навіть для T-shaped юриста.

Після Public Talk слухачі мали нагоду поспілкуватися із Лорін та Річардом та поставити їм свої запитання.”