“Мотивований” позов, що надійшов в ОАСК: юрист vs. суддя

Нещодавно активну дискусію серед представників юридичної спільноти викликав позов, поданий до Окружного адміністративного суду міста Києва. 

Lойер вирішив дізнатися дві позиції з цього приводу: юрист vs. суддя.

Позиція юриста:

Партнер ЮК «SLS Group» Семена Грапенюк

Час від часу в Інтернет-мережу потрапляють креативні процесуальні документи, форма та зміст яких не відповідають вимогам процесуальних кодексів, але викликають посмішку та жваву дискусію.  Часто вони яскраво відображають емоції правників, які виникають під час складення останніми процесуальних документів.
Зважаючи на те що недодержання вимог, які ставляться до позову, має наслідком залишення позову без руху, а не відмову в відкритті позовного провадження, подання позову в такому вигляді іноді використовується з метою запобігання пропуску процесуальних строків та використання часу, наданого на усунення недоліків, для підготовки позовної заяви належного змісту, збору доказів, пошуку представника тощо.

Попри абсурдність дій позивача щодо подання позову в такому вигляді, вказаний позов має майже всі формальні ознаки, які повинен містити адміністративний позов, особливо зважаючи на той факт що згідно з ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, особам які беруть на озброєння таку форму звернення до адміністративного суду при поданні заяв, клопотань тощо, варто враховувати вимоги статті 167 КАСУ, яка встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, недодержання яких може призвести до повернення такої заяви заявнику без розгляду у випадку якщо недоліки такої заяви не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою. Очевидність безпідставності та необґрунтованості визначається на розсуд суду.

Звичайно звернення до суду в такій формі є небажаним для адвокатів та прокурорів, оскільки у випадку якщо суд не оцінить почуття гумору заявника, наслідком таких дій може стати винесення судом окремої ухвали щодо неналежного виконання професійних обов’язків та надіслання її до органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідних осіб.

Позиція судді:

Суддя-спікер ОАСК Богдан Санін

Це був один із найбільш «мотивованих» позовів, які надходили до ОАСК. Але і такі позови мають право на існування. Чому і навіщо?

Мета може бути абсолютно різною, і залежати від того, що саме оскаржується. Наприклад, гарантують собі подання позову в строки, які обмежені кодексом. До прикладу, для оскарження звільнення з публічної служби встановлено місячний строк. Позивач дотягнув до останнього, і часу для належної підготовки у адвоката просто не вистачає. Тому, подається позов, який, скажімо, не повністю відповідає вимогам кодексу. Суддя залишає його без руху і надає строк для усунення недоліків. І все. Маєте додаткових до 10 днів.

Або, навіщо оскаржувати податкові повідомлення-рішення, в яких позивачі розуміють, що факти порушень були, а мотивація в позові відсутня? Відповідь проста. Податковий кодекс України передбачає, що в разі, якщо оскаржується ППР, воно є не узгодженим, тобто, не підлягає сплаті. Йде час, курс гривні змінюється. І позивач, через рік або два, має вже іншу суму для сплати.