Як наша держава «допомагає» бізнесу, або чому Україна ще нескоро повстане з руїн?

Історія про те, який шлях проходить молодий підприємець у процесі становлення бізнесу, і як наша держава «сприяє» його розвитку.

Підтримка бізнесу і створення сприятливих умов для його розвитку – один з основоположних чинників для формування сильної економіки країни. Напевно, кожна держава це розуміє і робить все, щоб малий, середній і великий бізнес розвивався. Кожна, крім нашої. Таке враження, що влада України, навпаки, робить усе можливе, щоб остаточно зруйнувати нашу країну.

Хоча Lойер спеціалізується на публікаціях правової тематики, ми не можемо стояти осторонь даної проблеми, тому вирішили проаналізувати ситуацію, що склалася у державі.

Болісний шлях стартапера, або «природний відбір» від держави

Становлення бізнесу в значній мірі залежить від приватних підприємців, так званого, малого бізнесу. Є люди, які захотіли зробити щось корисне, мають ідеї та чітке бачення, як втілити їх в життя. І намагаються це зробити. Але виходить, на жаль, не у всіх.

Чималу роль у цьому відіграє держава, яка вже на самому початку зародження малого бізнесу, створює для нього певні перешкоди. Розглянемо приклад.

Ти – молодий стартапер, який хоче відкрити свою справу. Для цього ти збираєшся зареєструватися як приватна особа-підприємець. Сподіваючись на те, що Україна дійсно на шляху до Європи, і, вірячи в гучні заклики чиновників – «зареєструй бізнес за 24 години», – ти намагаєшся це зробити через онлайн-сервіс. Але, виявляється, не все так просто: до «чудо-сервісу» включено не всі в міста. Тому, якщо ти з невеликого містечка, – дуй у свою провінцію і реєструй усе там.

Другий нюанс – у податковій ніхто тобі нічого пояснювати не буде: ні з вибором КВЕДів, ні з будь-якими іншими питаннями тобі не допоможуть. Тобто, навіть якщо ти не знав, що існують терміни (10 днів), протягом яких тобі потрібно перейти на єдину систему оподаткування, – це твої особисті проблеми. Отже, відразу після того, як ти отримаєш хоч якийсь прибуток, – будь ласкавий сплатити в державу не 5 – а 40% податків.

І ще один приємний «подарунок» від держави – незалежно від того, отримуєш ти дохід чи ні, – плати, будь ласка, 705 грн щомісяця у держказну. На цьому етапі бажання починати власну справу, звичайно, зникає.
Хоча, можливо, це такий собі «природний відбір». Адже у багатьох молодих стартаперів ентузіазм пропадає одразу.

Чим більше податків, тим більше «пресу», або чому бути чесним невигідно?

Напевно, для кожної людини питання, що стосується сплати податків, є досить болючим. Адже всі ми платимо в казну чималу суму грошей, а натомість, на жаль, держава не забезпечує нас гідним рівнем життя або соціальним захистом. Для чесних роботодавців і чесного бізнесу в таких умовах досить складно залишатися «прозорими». І справа тут не в тому, що хтось захотів схитрувати і піти в тінь, а в тому, що навіть якщо ти хочеш працювати чесно – тобі це буде даватися з великими труднощами. Адже чим більше ти показуєш свої доходи, тим більше держава у тебе їх забирає.

Яскравий приклад цьому – історія сумського підприємця Романа Громова.
Він розповів, як податківці намагаються «віджати» його бізнес з виробництва та експорту соняшникової олії.
Поки на фірмі «Стандарт» тривають зухвалі перевірки, бізнесмен публічно, за допомогою Фейсбуку, розповів, які суми податків були чесно сплачені підприємством, причому з кожним роком його діяльності суми зборів істотно збільшувалися:

«Пока в нашем офисе целый день орудуют налоговики, «помогая» таким образом возрождать экономику страны из руин, я решил продемонстрировать широкой общественности выписки из налоговой по уплате нашим предприятием различных сборов-налогов. Сразу отмечу, что тут не учитываются суммы, которые мы выплатили в качестве заработных плат!

Итак, в 2014 году наше предприятие «Стандарт» уплатило в госказну 14 106 гривен и 59 копеек, – сумма, конечно, небольшая, но поясняется это тем, что в 2014 году мы только начали свою производственную деятельность. Точнее мы ее начали ближе к концу года. Поэтому и получилась такая, сравнительно небольшая, сумма.

Но вот уже в 2015 году мы поддержали нашу самую «справедливую» и «честную» государственную власть (включая тех самых налоговиков, которые функционируют благодаря нашим же платежам) уже на 162 599 гривен и 65 копеек. Предприятие развивалось – соответственно росли и налоги. Исходя из этого, за 2015 год имеем рост уплаченных налогов более чем в 10 раз!!! И все это на фоне тотального общенационального сокращения промышленности!

Возможно, кто-то подумает – вот дураки, зачем было так себя светить – но мы-то верили, что если быть честным, если стоять к государству лицом, – то и оно будет тебя поддерживать или хотя бы не мешать трудиться. Но не тут-то было…

Прошел 2016 год. И снова мы увеличили налоговые платежи. Теперь мы заплатили  уже 1 663 958 грн. и 30 копеек. И снова мы увеличили налоги более чем в 10 раз. Конечно, увеличение могло быть и большим. Но представьте себе нашу работу – мы, вместо того, чтобы заниматься производством, практически целый 2016 год вынуждены были бегать по судам из-за постоянных набегов налоговиков! Согласитесь, тут уже не до роста… Удивляюсь, как мы вообще смогли сохранить предприятие!

И вот я теперь задаюсь вопросом – может, мы действительно слишком много платили? Ведь поставьте себя на место налоговиков – везде в стране полный «ахтунг», а тут нашлось предприятие с ростом налогов за два года более чем в 115 раз! Как тут устоять перед столь «лакомым кусочком»?! И не устояли…

Но мы все же верим в справедливость. Мы продолжаем бороться за наше право честно работать и жить в этой стране. Считаю, что лучшее для этого подтверждение – это налоговая выписка за три месяца текущего года. Мы уплатили в госказну уже 271 881 гривну и 57 копеек. Сумма сравнительно небольшая, но ведь сейчас не сезон для нашего производства.

Уверен, если нам не будут мешать (не говоря о том, чтобы помогать), – то мы сможем установить свой новый налоговый рекорд. Вот только беспокоит один вопрос – кому-то еще в этой стране, кроме нашего предприятия, это нужно?…»