еЦифровізація судочинства: із думкою про результат

Про те, як новостворений Проєктний офіс ДСА планує перетворити українське судочинство на сучасний цифровий сервіс для громадян.

Війна в країні, зовнішні та внутрішні вороги України — стали могутнім поштовхом до якісних змін держави, оновлення всіх її механізмів із покращення їх зручності, доступності та прозорості.

Цифровізація дає відповіді на багато запитань, що постали перед спільнотою.

Це, по-перше, можливість дотримання прозорості в діяльності державних інституцій і протидія корупції та сторонньому впливу. Тут дзвінок керівництву нічого не вирішуватиме. По-друге, це зручно. Сплатити штраф, одружитися через Дію чи подати позов через Електронний суд стало просто. Цифрові сервіси — це швидко та економно.

Переваги цифровізації можна було б ще довго перечислювати. Якби не одне але — неповороткість державного механізму, створеного для підтримки стабільності функціонування держави.

За таких умов впровадження змін у державних сервісах — це довготривалий, багатоскладовий процес.

Пошук ресурсів, як фінансових, так і людських, вимагає тривалого часу.

Та, безсумнівно, одне — зміни назріли й вони життєво необхідні.

Запит на зміни є і  у системі цифровізації правосуддя.

Врешті країна та користувачі втомилися від очікування. Вони прагнуть якісних та швидких перетворень.

Що стосується, зокрема, цифровізації судочинства, то на сьогодні держава взяла курс на повну автоматизацію робочих процесів для підвищення ефективності роботи судової системи.

Користувачам — потрібні прості, зручні та доступні сервіси.

Судам — автоматизовані, інтегровані з іншими державними базами даних та прості робочі процеси, що одразу враховують зміни законодавства. Система також потребує впровадження новітніх стандартів та практик захисту та безпеки даних.

На сьогодні судова система накопичила вже значний досвід та масив даних, який потребує аналізу та осмислення.

Врешті настав час і отримати ІТ-інструменти для більш якісного аналізу судової практики та роботи судової системи загалом. Чи, до прикладу, у справах про банкрутство, чи щодо соціального забезпечення ветеранів війни, чи щодо воєнних злочинів тощо.

Тож ми, команда ДСА України, що відповідає за впровадження ЄСІТС, пропонуємо змінити, у першу чергу, підхід до управління змінами в цій царині, впровадивши принципи проєктного менеджменту.

Ідею давно обговорювали. Її пропонували втілити і Голова Комітету Верховної Ради України Денис Маслов, і Роман Маселко, який зараз як член Вищої ради правосуддя очолює Постійну комісію ВРП з питань ЄСІТС. Врешті цей крок підтримали міжнародні партнери та відповідальне за цифровізацію Міністерство цифрової трансформації України.

Минулого тижня т.в.о. Голови ДСА України підписав наказ про утворення та початок роботи Проєктного офісу (на правах експертної групи) з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації судів, органів і установ системи правосуддя при Державній судовій адміністрації України, який мені довірено очолити.

Зараз триває формування команди експертів із цього напрямку.

Як не раз уже відзначалося, проєктний підхід дає змогу реалізовувати революційні зміни в державному управлінні без революції.

Цей підхід дає змогу модернізувати консервативні системи, покликанням яких є підтримка стабільного функціонування, чим по суті є державні інституції, без зайвих загроз.

Проєктні офіси при державних інституціях — це можливість вирішити і стратегічні завдання, чим є Урядова програма цифровізації, Ukraine Facility Plan, зобов’язання України щодо вступу до ЄС, створювати нові ІТ-сервіси для громадян, удосконалювати якість уже існуючих сервісів.

Діючи так, ми перетворюємо складний та недосяжний термін «цифровізація суду» на перелік конкретних ІТ-продуктів, які можуть бути впроваджені в конкретні терміни.

Так, дійсно, державні послуги мають бути не лише сервісом для громадян, але й засобом ефективного державного функціонування та контролю. Але якість та швидкість надання державних послуг є індикатором перетворення державних послуг на сервіс.

Якщо держава може швидко та ефективно реагувати на запит спільноти, це свідчить про розвиток саме сервісної складової. І саме такий підхід ми обрали.

📌 Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «Блоги».