Скорочення штату під час війни: правові проблеми
Про правові питання, що можуть виникнути під час скорочення посади мобілізованого працівника, їх особливості та баланс інтересів.
Одним із завдань Української держави є забезпечення соціально-правового захисту громадян, що залучаються до виконання військових обов’язків.
У Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 Конституційний Суд України сформулював юридичну позицію щодо розуміння змісту статей 17, 65 Конституції України і визначив, що громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції; тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п’ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Поки працівник проходить військову службу за ним зберігається місце роботи й посада. Такі гарантії надаються статтею 119 Кодексу законів працю України.
Відповідний механізм соціального захисту працівника, який проходить військову службу, дозволяє йому бути впевненим у тому, що після Перемоги нашої Держави він повернеться на свою роботу та буде виконувати свої попередні посадові обов’язки.
Водночас, у законодавстві, експертному колі, судовій практиці на достатньому рівні не досліджено питання того, чи може відбутись скорочення посади працівника під час проходження ним військової служби, та які правові проблеми із цим питанням можуть виникнути.
Наслідком зміни структури і штатного розпису досить часто буває ліквідація (реорганізація) структурних підрозділів, що діяли на відповідному підприємстві, установі, організації. На заміну структурним підрозділам, що були ліквідовані (реорганізовані), утворюються структурні підрозділи, які досить часто переймають завдання та функції підрозділів, що перестали функціонувати.
Для чого, щоб новоутворені структурні підрозділи могли виконувати покладені перед ними функції, керівник підприємства, установи, організації затверджує положення про них, а також посадові інструкції працівників, які працюватимуть у новоутворених структурних підрозділах.
Так, статтею 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємству, установі, організації надано право самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис. Тобто, керівник підприємства може змінювати чисельність або штат працівників шляхом скорочення.
У формі Типового штатного розпису, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2012 року за № 1220, зазначається: назва структурного підрозділу та посад, кількість штатних посад, посадовий оклад, надбавки, доплати, фонд заробітної плати на місяць, фонд заробітної плати на рік.
Тобто, те яку посаду обіймає працівник на підприємстві, установі, організації має бути передбачено штатним розписом.
При цьому, Академічний тлумачний словник визначає посаду як службове становище, пов’язане з виконанням певних обов’язків у якій-небудь установі, на підприємстві.
Натомість, у законодавстві тлумачення поняття «посада» зазначено в Законі України «Про державну службу» — посада є визначеною структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками.
У своїй статті юрист Крістіна Браіловська вказує, що Радою науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького проведено аналіз застосування законодавчих норм у контексті поновлення на посаді, якщо питання стосується державної служби.
Висновком науково-правової експертизи передбачено, що «згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» посада державної служби — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками в межах повноважень, визначених частиною 1 статті 1 цього Закону.
Отже, системний аналіз частини першої та частини другої статті 2 Закону України «Про державну службу» їх взаємозв’язку дає підстави стверджувати, що перебування особи на посаді, яка не передбачена в штатному розписі державного органу, не можна вважати зайняттям посади державної служби в розумінні наведених вище норм зазначеного Закону».
Із зазначеного можна зробити висновок, що після того, як наказом керівника підприємства, установи, організації положення про структурний підрозділ буде визнано таким, що втратило чинність, посада втрачає такий важливий елемент як посадові обов’язки. Крім того, така посада не передбачена штатним розписом, а отже її зайняття не можна вважати зайняттям посади на відповідному підприємстві, установі, організації.
Широкомасштабне вторгнення триває понад 20 місяців. Природньо, що за цей час керівник підприємства, установи, організації може змінити свою структуру, штатний розпис.
У разі прийняття керівником підприємства, установи, організації рішення про скорочення структурного підрозділу, скорочення посади працівника, якого було прийнято на військову службу, у такого керівника в силу різних обставин може виникнути дилема, яку посаду зберігати за працівником упродовж усього часу проходження ним військової служби:
- посаду, яку обіймав працівник на підприємстві, установі, організації на момент прийняття на військову службу;
- посаду, якій перейшли посадові обов’язки посади, яку було скорочено під час проходження працівником військової служби;
- іншу посаду, запропоновану працівнику керівником підприємства, установи, організації, якщо працівник, який проходить військову службу, надав згоду на його переведення на запропоновану йому посаду.
Яке б рішення не прийняв керівник підприємства, установи, організації важливо дотримуватись балансу прав працівників, що проходять військову службу в умовах воєнного стану, які повернуться на попереднє місце роботи після демобілізації, а також безперебійного функціонування підприємства, установи, організації в умовах воєнного стану.
📌 Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «Блоги».