«1095 днів vs. 6 місяців – Рахунок 0:1»: нове в оскарженні ППР

Строк звернення до суду про оскарження податкових повідомлень-рішень вже не 1095 днів. Розбираємось, що було, що буде і чим серце заспокоїться.

Віднині колективна юридична свідомість забуває про строк в 1095 (або в окремих випадках 2555) календарних днів для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення (і це за умови, що ви не скористались досудовою процедурою оскарження). Всі сьогодні засинаємо з думкою, що у нас є лише 6 місяців для звернення до суду.

Тривалий час була стабільною судова практика, яка передбачала, що отримавши податкове повідомлення-рішення (ППР), та не скориставшись досудовою (адміністративною) процедурою оскарження, ви могли протягом 1095 календарних днів: консультуватись з адвокатами, зібрати всі можливі докази (навіть тих, про існування яких не здогадувались), підготувати позовну заяву, та, врешті-решт, звернутись до суду. 

З моменту прийняття (26.11.2020) КАС рішення по справі №500/2486/19 судді почали притримуватись думки, що платник все ж має лише 6 місяців на звернення до суду. Хоча до такої позиції зі значним скепсисом ставились як в бізнес-середовищі, так і в юридичній спільноті.

Можливо б така суперечність «1095 днів vs. 6 місяців» тривала б і далі, якби не КАС (в складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів), який 27 січня 2022 року рішенням по справі №160/11673/20 зробив висновок, що строк звернення до суду щодо оскарження ППР, без використання досудової (адміністративної) процедури, однозначно становить 6 місяців (і не на день більше).

 «Це з якого це дива?» — можливо саме така перша думка промайнула у вас в голові, і ви потягнули руки за Податковим кодексом та Кодексом адміністративного судочинства, щоб показати нам, що зміни до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства не вносились.

Сalm down, bro! Зміни дійсно не вносились. Змінилась правова думка, яка, як ми знаємо з українських реалій, ніколи не стоїть на місці. І для бізнесу важливо чітко розуміти строки звернення до суду, адже від цього залежить питання їх функціонування.

«Що було?»

Ще зовсім недавно судді застосовували практику КАС, в якій передбачалось, що в разі не застосування адміністративної процедури, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження ППР становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником такого рішення (постанова від 23.05.2018 по справі №803/728/17 або від 03.04.2020 по справі №2540/2576/18), або що застосування норм пунктів 56.18 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК в системному зв’язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків ППР та інших рішень про нарахування грошових зобов’язань (постанова від 20.11.2020 по справі №1.380.2019.006517).

Проте, цю судову практику ми спільно з вами приносимо в жертву наукової думки.

«Що стало?» 

З 27.01.2022 для нас всіх існує чітка судова практика щодо строків оскарження ППР.

Хоча, будемо відверті, такий погляд суддів КАС на строки звернення до суду щодо оскарження ППР без використання досудового порядку вирішення спору не є новим, адже його основа була закладена КАС ще в постанові 26.11.2020 по справі №500/2486/19, в якому більш широко виклали підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України.

Зокрема, в згаданому рішенні по справі №500/2486/19 судді КАС дійшли висновку, що пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу не встановлено ні процесуальний строк звернення до суду, ні те, що процесуальний строк становить 1095 днів. На їхню думку, вказаний пункт Податкового кодексу закріплює право платника податків на оскарження ППР в будь-який момент після його отримання, що не можливо здійснити поза строками давності, які визначені в статті 102 Податкового кодексу (1095 або 2555 днів). При цьому визначений в статті 102 ПК України строк давності має матеріально-правову природу, яка в податкових правовідносинах має сутнісну різницю із процесуальними строками звернення до суду. І ототожнення, яке відбувалось, строку давності та процесуальних строків є помилковим.

Адже, як наголошують судді КАС, зі спливом строків давності прийняте рішення вже не матиме поворотної дії у часі, а його правові наслідки прийнятного рішення не будуть відмінені. Фактично, нам вказано, що такий строк є присічним і, на відміну від строків звернення до суду, не підлягає поновленню.

Та й взагалі, надання платнику можливості звернення до суду в 1095 календарних днів порушувало принцип правової визначеності, оскільки створювало непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

І оскільки в Податковому кодексі відсутні спеціальні процесуальні строки для оскарження ППР, тому застосовуються загальні строки, які передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства, які і становлять тих самих 6 місяців, з дати коли дізнались або повинні були дізнатись про порушення.

Таку правову конструкцію КАС можливо викласти на такому прикладі:

ППР була прийнята 01.01.2019.  Про існування ППР платник не знав та не міг дізнатись раніше, і отримана  лише 30.11.2021.

В досудовому порядку ППР не оскаржувалась, тому процесуальний строк (визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства) становитиме 6 місяців. Тож, нібито, платник має право звернутись до суду до 30.05.2022. 

Однак, строк давності в 1095 календарних дні з моменту прийняття ППР (передбачений статтею 102 Податкового кодексу) закінчується 31.12.2021. 

Як наслідок, платник має можливість звернутись до суду для оскарження ППР лише до 31.12.2021, а не до 30.05.2022.

Саме такий підхід, з позиції суддів КАС, мав бути врахований при розв’язанні питань оскарження ППР, адже висновок в справі №500/2486/19, фактично мав універсальний характер, в тому числі і для випадку оскарження ППР без використання досудового порядку вирішення спору.

«Що буде?»

По-перше,  цілком очевидно, що судді застосовуватимуть практику Верховного Суду. 

По-друге, новий підхід, який викладений в рішенні КАС №160/11673/20, очевидно, має право на існування для бізнесу, де бухгалтери/керівники відвідують кабінет платника податків, спілкуються з інспекторами-ревізорами, подають звітність, і мають достатньо можливостей, щоб дізнатись протягом 1095 днів про ППР. 

Але, враховуючи наші реалії, варіант отримання ППР після строків давності цілком можливий для фізиків. Адже більшість фізиків навіть не знають про існування кабінету платника податків, а ППР (наприклад, із нарахованим податком на землю) може бути помилково направлений на іншу адресу.

«Чим серце заспокоїться?»

Як інколи дорікають суддям представники бізнесу «Практика Верховного Суду, яка не на користь бізнесу, аж занадто швидко враховується суддями першої інстанції!». І оскільки рішення №160/11673/20 вже наробило достатньо галасу, тому прогнозовано, що таке дорікання ми знову почуємо від захисників бізнесу.

Та й важко не погодитись із критикою, адже така кардинально різка зміна практики в бік зменшення часу на оскарження ППР до суду навряд чи буде радісно сприйнята бізнес-середовищем.

Саме тому, з метою адаптації до нових трендів, судді КАС в самому тексті рішення №160/11673/20 зафіксували запобіжник з метою уникнення застосування суддями правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики.

Насамперед вказано, якщо бізнес вже звернувся до суду із позовом до прийняття Верховним Судом рішення — підстави для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку відсутні.

Також наголошено, що задля додержання принципу правової визначеності кардинальна зміна сталої судової практики, може розглядатися судами як поважна причина при розв’язанні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

І взагалі, при розв’язанні питання поновлення строку звернення з позовом суддя має з’ясувати:

• строк, який сплинув після зміни судової практики й до моменту звернення до суду з позовом; 
• причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; 
• чи є підстави вважати, що позивач допустив необґрунтовані зволікання.

Тож, допоки перехідний період триває, перейматись не варто, хоча і зволікати з поданням позову до суду не потрібно.  І якщо подаєте позов до суду, а 6 місячний строк все ж таки пропущений, не забувайте подати заяву про поновлення процесуальних строків. На всяк випадок.