Foreign Policy визначив п’ятірку найменш важливих міжнародних суперечок 2021 року

Видання Foreign Policy визначило п’ятірку найменш важливих міжнародних суперечок у 2021 році.

Про це йдеться у статті Foreign Policy.

Горілка з Чорнобиля

До цього списку потрапив скандал між Україною та британським бізнесменом і професором Джимом Смітом.

У травні 2021 року правоохоронці конфіскували півтори тисячі пляшок горілки Atomic, яку виготовляють у Чорнобильській зоні відчуження.

Британці запустили там власне підприємство, яким керують учені. Дослідники вирощують експериментальні культури, намагаючись з’ясувати, чи можна з чорнобильських продуктів виготовити безпечні для споживання товари.

Горілка під назвою Atomic виготовляється для британського ринку. Але правоохоронці конфіскували її нібито через підозру в контрабанді алкоголю та підробці акцизних марок. Сміт зазначав, що на горілці є британські марки, а не українські. Зрештою він подав до суду та виграв його.

Російське шампанське

Також серед таких суперечок опинився конфлікт між Росією та Францією через шампанське.

У Росії ухвалили закон, який зобов’язав виробників шампанського з-за кордону називати свої напої винятково «ігристі вина», тоді як на назву «шампанське» мають право лише напої з РФ.

Цілком логічно, що таке рішення обурило французьких виробників з регіону Шампань, які закликали припинити поставки в Росію.

Зрештою французи домоглися відтермінування дії цього закону до кінця 2021 року.

Острови з рису

Ще один конфлікт спричинив японський ресторан на острові Окіношіма.

Одна страва цього закладу викликала критику з боку як Північної, так і Південної Кореї через те, що в цій страві подавалися два шматки рису у вигляді спірних островів Докдо з мініатюрним прапором Японії над ними.

Через це у КНДР назвали цю страву сигналом того, що Японія планує захопити острови, а в Південній Кореї це назвали «типовим дешевим трюком» з боку японців.

Ще одна суперечка через вино 

Інші два конфлікти сталися в Європейському Союзі. Перший виник між Італією та Хорватією — за право називати своє вино «прошек».

Прошек — це солодке десертне вино, що виготовляється в південній хорватській провінції Далмація, а просеко — це сухе ігристе вино, яке виробляється з особливого сорту винограду в дев’яти італійських провінціях. Іншими словами, єдина схожість між цими винами — в їхніх назвах.

А втім, з 2013 року, коли Хорватія стала членом Європейського Союзу, Італія не раз публічно виступала проти реєстрації назви прошек як традиційної назви торгового продукту. Коли Загреб порушив це питання того ж 2013-го, його розгляд поставили на паузу.

Причиною стала необхідність перегляду європейського законодавства з цього питання на предмет відповідності останньому установчому документу ЄС — Лісабонському договору. До розгляду питання повернулися у 2019 році.

Тепер же Європейська комісія (виконавчий орган ЄС) почала розглядати заявку Хорватії по суті. Йдеться про захист назви прошек не як захищеного географічного найменування, а як традиційної назви.

Традиційна назва здебільшого вказує на характеристики, властиві певному продукту; як приклад Euractiv наводить вираз «гран крю» (дослівно — «врожай з відмінної ділянки землі»), який можуть застосовувати лише до французьких вин.

Член Європейського парламенту від Італії та колишній міністр сільського господарства країни Паоло де Кастро заявив, що реєстрація назви «прошек» «стане небезпечним сигналом того, що захист захищених географічних найменувань в ЄС можна обійти».

«Ми не можемо потерпіти того, що захищена назва «просеко» стане об’єктом імітацій і зловживань, зокрема в межах ЄС. «Прошек» є нічим іншим, як перекладом «просеко» словенською мовою», — заявив де Кастро в листі до єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського.

Член ЄП від Хорватії Тоніно Піцула, своєю чергою, заявив, що Італія лише намагається завадити його країні захистити свій традиційний продукт. Він також додав, що хорватські винороби готові доповнити назву свого вина прикметником «далмаційський», щоб вона ще менш нагадувала «просеко».

Наразі Європейська комісія має вирішити, чи може вона в принципі розглянути запит Хорватії на реєстрацію традиційної назви «прошек». У разі позитивного рішення вона публікує це рішення в Офіційному віснику ЄС і протягом двох місяців прийматиме заперечення до нього — і вже після цього ухвалюватиме остаточне рішення.

Це ж просто камінь (ні)

Другий конфлікт в ЄС спричинила фактична зміна кордонів між Бельгією та Францією.

У травні 2021 року бельгійський фермер з муніципалітету Еркеліннес посунув прикордонний камінь на майже 2 метри, щоб його трактору було зручніше проїхати.

Річ у тім, що кордон між Бельгією та Францією простягається на 620 кілометрів, а камʼяні маркери, які його позначають, мирно існують вже понад 200 років (заклали їх у 1820 році).

Таким чином він порушив Кортрейкські угоди 1820 року про кордони між Бельгією та Францією, а зсув кордону призвів до «захоплення» близько тисячі квадратних метрів площі Франції.

Після перемовин між мерами бельгійського та французького прикордонних міст фермера зобов’язали повернути камінь на місце.

Джерело: foreignpolicy.com, Babel

Фото: Pexels