Книги, які роблять нас мудрішими

Книги передають нам незлічену кількість цінних повідомлень. Після них ми дивимося на світ із ширшої перспективи, що робить нас набагато об’єктивнішими та дозволяє дистанціюватися від проблем.

Звичайно, одна-єдина книга не здатна зробити когось просвітленим, та цього від неї й не потрібно. Якщо людина без спеціальної підготовки почне читати «Ми» Євгена Замятіна, то нічого, крім бунтарського духу та усвідомлення безвихідності, у її голові не з’явиться. Розумна ж людина повинна цікавитися знаннями, мати уявлення про культуру та реалії життя. 

Можливо, складати список подібних книг безглуздо, але ми вибрали перевірені часом книги, що аж сочать мудрими думками. Звісно, якщо розуміти написане.

«Розмисли. Наодинці з собою», Марк Аврелій

Більшу частину життя Марк Аврелій носив титул правителя Римської імперії. У свій вільний час імператор записував свої роздуми, які вплинули на сучасну філософію не менш ніж вчення Платона.

Він не такий красномовний, як Тацит. У його філософії занадто багато від Епіктета, та й в цілому від стоїцизму. Навчання його вельми песимістичні та неоригінальні: у всьому керуйся розумом, прагни до чесноти, почитай богів, будь доброзичливий і милосердний, завжди пам’ятай про смерть. Але саме цим вони й прекрасні. Нічого зайвого.

Так, він не жив, як сам навчав, але це специфіка статусу. Приємно доторкнутися до потаємного одного з найбільш вдумливих імператорів Риму.

«Трактат про людську природу», Девід Г’юм

Улюблена книга Джима Моррісона та Альберта Ейнштейна. І якщо перший дійсно читав маніакально багато філософської прози, то для другого «Трактат» став головною й визначальною книгою в житті.

Власне, перший том, в якому Г’юм розмірковує про відносність таких понять, як час, знання, простір, причина і наслідок, підштовхнув молодого Ейнштейна до створення теорії відносності. Він сам не раз говорив, що саме праця шотландця дозволила йому відступити від звичних понять простору і часу та сформулювати головні постулати своєї роботи.

Сам трактат складається з трьох книг:

• «Про пізнання»;
• «Про афекти»;
• «Про мораль». 

Але знаковим та культовим став лише перший том. У ньому, так би мовити, ядро ​​роздумів шотландця про людську природу.

Звісно, також треба враховувати, що книга написана в далекому XVIII столітті. Може бути, що деякі твердження здаватимуться чужими з точки зору сучасної моралі.

«Дракон», Євген Шварц

З сивих часів античності існують п’єси, а багато хто так і не навчилися їх читати. Річ у тім, що людей серйозно бентежить розподіл фраз по ролях та відсутність закадрового авторського тексту. Але якщо постаратися, то з діалогів можна витягти куди більше сенсу, ніж з опису родинних зв’язків на 3 сторінках. Тим більше з такою п’єси як «Дракон».

Шварцевський «Дракон» – це не казка, а справжнісінька сатира на суспільство. Тупе, сите, боягузливе суспільство, якому подобається жити під гнітом суворого дракона – аби не чіпали. І хоробрий Ланселот, виявляється, глибоко не правий у своєму прагненні вбити Дракона та звільнити людей. Тому що люди не хочуть, щоб їх рятували. Їм не потрібна свобода. Вони вважають за краще жити в рабстві, віддавати красуню на поталу (не така вже й велика ціна за спокій) – аби пан був м’якше. Зрештою, не можна перемогти дракона, і ми не раз чули причину, що стала крилатим виразом: вбивця дракона сам стає драконом.

Хтось міг бачити театральну постановку, хтось – чудовий фільм Марка Захарова, але прочитання п’єси викликає трохи інші емоції. Тут потрібно вчитуватися в кожну фразу діалогів, особливо між Ланселотом та звільненими. Відразу зрозумієш, як мислить народ і чому все так погано.

«Мандри до деяких віддалених країн світу в чотирьох частинах: Твір Лемюеля Гулівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів», Джонатан Свіфт

Саме так виглядає повна назва циклу пригод знаменитого лікаря. І хтось скаже, що «Пригоди Гуллівера» – це казка для дітей. Це означатиме тільки те, що людина книжку не читала. Хіба що подивилася мультик про візит до ліліпутів та їла однойменну цукерку. Насправді ж Свіфт – це чи не найкраще, що було в англійській літературі.

Перш за все твір – морально-політична сатира, що висміює людські пороки під такими кутами, що не перестаєш захоплюватися талантом. Як і «Аліса в країні чудес», вони написані не для дітей. Можливо, перебуваючи у владі стереотипів, нам тяжко читати про пригоди в країні ліліпутів. Але залишилися ще три частини.

• «Подорож до Бробдінгнегу (Країну Велетнів)» іронічно висміює політику та суспільні вади.
• «Подорож до Лапути, Белнібарбі, Лаггнегг, Глаббдобдріб та Японії» висміює зарозумілість людини.
• «Подорож в країну гуїгнгнмів» – утопія, в якій живуть розумні коні – показує, що головна тварина – сама людина.

Не всі подорожі припадуть до смаку, попереджаємо відразу, але це проблема смаку та сприйняття, а не самих творів.

«Похвала глупоті», Еразм Роттердамський

«Найнизькопробна погань завжди змушує натовп захоплюватися, бо значна більшість людей заражена дурістю», – написав Еразм Роттердамський в 1509-му році.

«Потурати слабкостям своїх друзів, закривати очі на їхні недоліки, захоплюватися їх вадами, немов чеснотами, – що може бути ближче до дурниці?» – у людства досі спостерігається цей недолік.

Цей твір написано не для того, щоб прославити дурість, а скоріше навпаки. Висміяти суспільство, повне дурнів. Та й писалося воно «аби скоротати час», але зате яким щирим та правдивим вийшло. Дуже здорово дає зрозуміти, за якими законами живе світ, в якому «все робиться дурнями та серед дурнів», а розум приречений на муки.

«Афоризми життєвої мудрості», Артур Шопенгауер

Один з найбільш значних і популярних творів в новоєвропейської філософії. Цей трактат дає яскраву та цілісну картину філософського сприйняття життя. 

Цікавим є той факт, що книга написана переконаним холостяком, незалежним вченим, який тримався на відстані від інших людей, уникаючи їх, немов прокажених. Це і допомогло пройтись колючим і гострим словом по шлюбу і самотності, чоловікам і жінкам, розумним і ідіотам.

У Шопенгауера вельми своєрідні уявлення про світ, а деякі висловлювання і зовсім здаються дикими. Але зате його колючі та їдкі фрази непогано допомагають впоратися з життєвими труднощами.

Джерело: brodude

Фото: Pexels