Судова практика ВС: встановлення різного розміру гонорару адвоката
Правова позиція КАС ВС у справі № 815/2954/17 щодо встановлення різного розміру гонорару адвоката в залежності від результату судового розгляду (гонорару успіху).
Разом із командою сервісу ZakonOnline продовжуємо цикл публікацій, який стосуватиметься судової практики Верховного Суду з різних питань.
Коротко про головне
Суть справи: Особа звернулася до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
Обґрунтування: Позивач вказує, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення не врахував відсутність провини позивача як умови для цивільно-правової відповідальності. Відповідач порушив присічний строк притягнення позивача до відповідальності, а також протиправно та необґрунтовано застосував такий вид стягнення як зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: Особа посилається на порушення судом першої інстанції норм ч.ч. 1,2 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 31, ч. ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 3 ст. 2, ст.ст. 6, 159 КАС України, п. 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі – Положення № 120).
Правова позиція Верховного Суду: ч. 2 ст. 28 Правил адвокатської етики встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За п. 4 ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов`язків.
Більш детально з правовою позицією суду можна ознайомитися тут.
Висновки: суди обґрунтовано врахували обставини встановлення відповідачем факту порушення позивачем п. 4 ст. 18 Правил адвокатської етики при оцінці умов договору, які встановлювали різний розмір гонорару адвоката в залежності від результату судового розгляду. Крім того, суди відхилили аргументи позивача про порушення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з огляду на триваючий характер дисциплінарного проступку — неповернення частини гонорару.
З повним текстом рішення можна ознайомитися тут.