Вбивство Блера Адамса: справа, розкриття якої стало мрією для канадців 

Іноді межа між безтурботним життям та божевіллям стає настільки тонкою, що відрізнити їх дійсно складно. Яскравим прикладом подібної ситуації стала справа Блера Адамса. Чим знаменита ця історія — розповідаємо далі.

Життя Блера Адамса

Народжений у канадському місті Суррей, Блер жив життям звичайного хлопця. Добрий, веселий та доброзичливий. Він працював на такій же непримітній роботі: обіймав посаду виконроба у будівельній компанії в провінції Британська Колумбія.

Хлопця любили за легкість в спілкуванні, невимушеність, чуйність і підтримку. Здавалося, що Блер не може мати ворогів. І хоча в минулому Адамс залежав від алкоголю та наркотиків, до 1996 року він перебував у дворічній зав’язці. Навіть клуби анонімних алкоголіків стали для нього пережитком минулого.

Таке сонячне життя Блера припинилося влітку 1996 року. Товариші помітили, що він змінився: почав нервувати, турбуватися, боятися чогось або когось. З різкими перепадами настрою прийшло й безсоння. На питання, що відбувається, Адамс лише похмуро відповідав, що не може розповісти.

Поведінка Блера, звичайно ж, вплинула і на роботу. Хлопець став періодично забувати важливі справи на роботі, наприклад закрити офіс в кінці робочого дня. Дивним було й те, що Блер зненавидів свою роботу, скаржився на неї, хотів звільнитися, хоча за кілька тижнів до цього запевняв у зворотному, про що з гордістю розповідав близьким.

5 липня 1996 року Блер Адамс відвідав банк, звідки забрав накопичені 6 000 доларів та ювелірні прикраси. Після цього він відразу ж покинув місто. Ніхто не знав, куди він прямує.

Втеча в нікуди

Через два дні, 7 липня 1996 року, Блера помітили на канадсько-американському кордоні. Однак перетнути його не вдалося: правоохоронці помітили, що він дивно виглядає. Ще б пак, самотній парубок, без особливих цілей прямує в США, та ще на додачу з величезною сумою грошей та коштовностей. Його запідозрили у перевезенні наркотиків, тому й відправили додому.

Згодом він знову спробував потрапити в Америку — на цей раз пішки. При затриманні він виглядав ще більш дивно: весь у синцях та подряпинах. Блеру Адамсу знову перекрили дорогу. З розчаруванням повернувшись додому, хлопець прийшов на роботу та відразу ж написав заяву на звільнення.

А після — придбав квиток на літак до Франкфурта, але так і не скористався ним. Замість поїздки він розпливчасто розповів своїй подрузі про те, що хтось хоче вбити його. Блер благав подругу допомогти йому у цій справі, однак вона відмовилася брати участь у втечі.

Дивна подорож

9 липня 1996 року Блер Адамс, орендувавши ніссан, все-таки потрапив в США. Подолавши кордон, він відразу ж відправився в Сіетл. Але і там Блер не затримався надовго: він купив квиток до Вашингтона — міста, в якому у нього не було ні одного знайомого і в якому він ніколи не бував.

Після цього він орендував нову машину — тойоту — і попрямував в Ноксвілл в штаті Теннессі, де у нього теж не було знайомих. Власне, як і на всьому сході Сполучених Штатів. По дорозі в Ноксвілл він потрапив у невелику аварію. Водій пошкодженої машини пізніше розповість про те, що Блер — дуже милий парубок, проте поспішав кудись.

10 липня 1996 роки хлопець зупинився на заправці Ноксвілл, де попросив співробітника допомогти відкрити машину. Той, своєю чергою, викликав механіка Джеральда Саппа, який виявив, що Блер намагався відкрити орендовану тойоту зовсім іншим ключем — від Ніссана. Коли механік про це розповів, хлопець здивувався: як же він міг провести сім годин за кермом машини, використовуючи інший ключ? Тоді Сапп запропонував перевірити кишені — раптом в них знайдеться відповідний. Однак Блер відмовився шукати.

За словами механіка, хлопець виглядав адекватно, тверезо і розважливо, але щось дивне в ньому все-таки було. Тоді Джеральд Сапп відвіз Адамса у готель «Фейрфілд», щоб він міг там зупинитися та прийти в себе.

Камери відеоспостереження зняли щось дійсно підозріле: за ті 40 хвилин, що адміністратор оформляв номер, Блер вийшов з лобі та зайшов в нього як мінімум п’ять разів. Співробітник готелю зазначив, що відвідувач дивно поводився, смикався та нервував. Він нібито чекав, що ось-ось нагряне його вбивця. Коли Блер Адамс отримав ключі від номера, він, залишивши здачу зі стодоларової купюри, покинув готель та пішов у невідомому напрямку.

Раптова смерть

Через 12 годин після того, як Блер покинув готель, двоє будівельників іншого готелю натрапили на тіло хлопця. Побачене шокувало їх: наполовину роздягнений Адамс лежав на землі; джинси зірвані та вивернуті навиворіт, так само як і шкарпетки, що валялися біля тіла; сорочка розірвана на грудях; один з черевиків лежав неподалік, інший же знаходився під головою хлопця, немов подушка. Як стверджували слідчі складалося враження, що Блера роздягли.

Але не це найстрашніше. Навколо тіла розкидали канадські, американські та німецькі купюри. Похідну сумку набили дорожніми картами та чеками, а всередині сумки для поясу виявилися ювелірні прикраси, монети, золото та платина, а також сонцезахисні окуляри. Поруч з тілом на асфальті знаходилися ті самі ключі, які напередодні шукав Блер.

Тіло Блера Адамса повністю покрили синці та подряпини, які отримані внаслідок спроби чинити опір. Причина смерті — сильний удар у живіт, який викликав розрив внутрішніх органів. Єдиний доказ, який вдалося знайти, — клаптик довгого волосся у руці хлопця. Але визначити їх власника не вдалося. У крові також не виявилося заборонених речовин або алкоголю.

Ця справа стала для поліцейських однією з найдивніших. Однак знайти того, хто зробив це з канадцем, так і не вдалося. Все, що змогли слідчі, — це запропонувати кілька версій про те, що сталося.

Перша версія

Припустили, що силою, яка змусила Блера поводитися як загнаний у клітку звір, стала параноя. Є ймовірність того, що в ту страшну ніч хлопця наздогнав пік божевілля, і він вискочив на дорогу та потрапив під машину. Можливо, напівживий він дістався до будівельного майданчика, де і знайшли тіло.

Але такий варіант не пояснює того, як Блер отримав смертельні рани, а також те, що він виявився напівроздягненим в оточенні грошей та прикрас.

Друга версія

Прихильники другої версії переконані, що хлопця вбили ті, від кого він так далеко втік. Цілком ймовірно, що він побачив те, чого не повинен бачити, чи зробив щось; також його могли втягнути в справу з небезпечними людьми, а коли він це усвідомив, перетворився в того, ким він став. Це пояснює його дивний маршрут: так він міг спробувати заплутати могутніх переслідувачів.

Ця версія має повне право на існування, однак і тут залишається багато питань. Чому жоден свідок не помітив нічого і нікого стороннього? Чому родичі та близькі Блера не знали про те, що відбувається? Та й навіщо тому, хто гнався за відплатою, проїжджати таку відстань? Він міг убити Блера Адамса набагато раніше.

Третя версія

Остання стала офіційною версією, яку висунула поліція. Слідчі прийшли до висновку, що смерть наступила через випадковий збіг обставин. Спочатку Блера накрила параноя, потім він кинувся тікати — чи то від проблем, чи то від власного божевілля. Втративши можливість мислити тверезо, він остаточно збожеволів і, блукаючи по закутках, натрапив на бродягу, з яким і вплутався в бійку. 

Були думки й про те, що канадець став жертвою повії чи наркомана. Але тоді виникає питання: чому людина з бідних верств населення не забрала гроші та цінності? Адже навіть для багатої людини це чимала сума. Як вбивця міг злякатися взяти їх, але не побоявся позбавити незнайому людину життя?

Те, що трапилося з Блером Адамсом, тепер залишиться загадкою. І хоча робота над цією справою все ще йде, результатів ніяких немає: ні один свідок не може розповісти нічого важливого. Розкриття злочину стало мрією як для американців, так і для канадців.

Одного разу шериф Джиммі Джонс зізнався, що якби у нього була можливість загадати всього одне бажання, то він вибрав би дізнатися правду про те, що сталося в ніч з 10 на 11 липня 1996 року.

Джерело: medium.com, brodude.com, qaz.wiki.com

Фото: Pixabay, Pexels