Закон для всіх: чи можемо ми надати деревам законні права?
Уявлення, що природний об’єкт може бути правовласником, не таке вже й дивне, як здається на перший погляд. Чому з’являються ідеї надати деревам статус юридичних осіб та як це допоможе покращити екологію планети — розповідаємо далі.
В останні кілька років екологічним проблемам, таким як вирубка лісів, кліматична криза та забруднення пластиком, приділяється все більше і більше уваги.
У минулі часи членство в Грінпіс викликало б у деяких людей стереотипні уявлення про вас, як про параноїка. Сьогодні приєднання до Extinction Rebellion не викликає такої стигми, а навіть заохочується.
Неважливо, чи обіймаєтеся ви з деревами, чи дотримуєтеся органічного вегетаріанства або просто думаєте про перехід на бамбукову зубну щітку, ми дедалі більше усвідомлюємо негативний вплив, який люди творять на нашу планету. Не в останню чергу до цього причетні політики, які постійно не можуть прийти до єдиної думки про те, як міжнародне співтовариство повинне розв’язувати екологічні проблеми.
Однак серед шуму навколишнього середовища, в дивній статті Guardian або у випадковому виступі на TED Talk є думки про зрушення парадигми в нашому підході до природи — дерева (та інші природні об’єкти) повинні мати свої власні юридичні права.
«Не дурійте», — вже чуємо ваше обурення. «Деревам не можна дати права, вони навіть не люди!».
Але зачекай. Уявлення про те, що природний об’єкт — потенційний правовласник, не таке вже й безглузде. Зрештою, компанії, національні держави та навіть кораблі мають правосуб’єктність і вони, очевидно, не люди. Так що це заслуговує на серйозну дискусію.
Теорія дерев
Ідею про те, що дерева можуть мати законні права, спочатку висловлював Крістофер Стоун у статті під назвою «Чи повинні дерева стояти? — Про юридичні права на природні об’єкти» ще в далекому 1972 році. Публікація стала дуже впливовою в екологічному праві, особливо після того, як лягла в основу особливого рішення у справі Sierra Club v Morton.
Стоун сказав, що є три аспекти володіння законними правами:
- Власник повинен мати можливість ініціювати судовий позов від свого імені;
- При підрахунку збитків слід враховувати шкоду, завдану власнику таких прав;
- Відшкодування збитків повинно безпосередньо відповідати інтересам власника.
Ідея про юридичну особу дерев наче відповідає цим аспектами.
Екологічні групи можуть звернутися до суду з проханням призначити їх «опікуном» об’єкта. Це дасть право діяти від імені природи так само, як опікун діє від імені людини з обмеженими розумовими здібностями.
Природні об’єкти матимуть особливі права. До прикладу, річка може мати право на недоторканність, яке забороняє забруднення води. Якщо ці права порушені, опікун розслідує заподіяний екологічний збиток та подає позов проти порушника від імені річки. У разі успіху, опікун отримає відшкодування за завдану шкоду та направить їх на відновлення природного стану річки.
Прихильники стверджують, що наявні правові рамки не змогли запобігти деградації навколишнього середовища і що єдиний розв’язок цієї проблеми — ставитися до природи як до людей, а не до власності.
І це не лише теорія. У 2017 році Нова Зеландія надала статус юридичної особи річці Уонгануі. А зовсім недавно, у 2019 році, озеро Ері в Північній Америці також стало юридичною особою.
Але, попри ці приклади, важко зрозуміти, як така ініціатива про дерева працюватиме на практиці. Про дійсні проблеми можна сказати багато, але найцікавіше, як насправді відшкодувати збиток природному об’єкту. Як правило, право допускає відшкодування шкоди тільки для людей, а не для цілей, за винятком кількох випадків.
Як уже зазначалося, в основу ідеї по деревах покладено твердження про те, що збитки мають безпосередньо спрямовуватися на відповідний природний об’єкт. Але якщо відшкодування відбувається через опікуна, благодійні фонди чи екологічні організації, хіба це не підриває саму суть теорії?
Це не кажучи вже про інші практичні перешкоди. Якщо природний об’єкт може порушити судовий позов проти забруднювача, чи може потерпіла особа зробити аналогічні дії, якщо природний об’єкт заподіяв їм шкоди? Наприклад, якщо річка розлилася на берег і затопила будинок.
Що станеться, коли дерево зі статусом юридичної особи починає руйнувати фундаменти у вашому будинку? Чи можете ви подати проти нього позов про відшкодування? Чи можете ви притягнути дерево до відповідальності? Якщо дерево знаходиться на вашій землі, чи можете ви стягувати за це плату? І як тоді розцінювати самовільне спилювання дерева? Як вбивство чи просту ліквідацію юрособи?
У цьому випадку представляється малоймовірним, щоб дерева або інші природні об’єкти могли коли-небудь отримати свої власні юридичні права. Замість цього потрібні подальші спроби міжнародного політичного співробітництва для розв’язання екологічних проблем, можливо, в поєднанні з простими людьми, такими як Грета Тунберг.
Адаптований переклад: Назарій Стах
Джерело: legalcheek.com
Фото: Pexels