За ґратами в Скандинавії, і чого ми можемо навчитися

Умови проживання засуджених намагаються максимально наблизити до життя на свободі. Камери тюрем — звичайні житлові кімнати, оснащені санітарними вузлами. І хоча для української пенітенціарної системи — це нереальні фантазії, та ніхто не забороняє нам почерпнути з досвіду європейських сусідів щось корисне.

“Ми допомагаємо один одному — ось що ми робимо — допомагаємо один одному.”

І хоча ви не очікуєте почути такі слова від охоронців в’язниці суворого режиму за межами Стокгольма, та саме так вони описують своє спілкування з ув’язненими.

Радник у в’язниці Österåker, звертався до групи чоловіків, що засуджені за торгівлю наркотиками й навіть вбивства, та запевняв, що усі вони у безпечному місці.

У Швеції співробітники виправних установ проходять підготовку з питань налагодження тісних взаємовідносин з ув’язненими, яких вони охороняють, з метою сприяння швидкої реабілітації.

Ханна Ярл, директор Шведської тюремної й пробаційної служби, запевняє, що охоронці не носять і не повинні носити зброю.

Швеція розглядає ув’язнених в якості “клієнтів”, та, за її словами, акцент на реабілітацію дозволив знизити рівень рецидивізму з 42% до 29% за 16 років.

До прикладу, у нашій країні показник повторних злочинів може сягати 60%.

Співробітники виправних установ Швеції підтверджують зміни, які спостерігаються в тюремних стінах, а ув’язнені скажуть вам, що стали на правильний шлях.

Опис того, як охоронці в’язниці Österåker підходять до обов’язкового тестування ув’язнених на наркотики, лише ще одне підтвердження турботи про них. В’язнів підбадьорюють словами, дружнім поплескування по спині та навіть обіймами. 

“Взяти зразок сечі — це як акт турботи, що вберігає засуджених від заподіяння собі шкоди,” говорить адміністратор клієнта Філіз Еркек. “Ми пояснюємо їм, що це для загального блага.”

У шведських виправних установах є можливості для навчання мозаїки чи постановки п’єс. Також є повністю укомплектована бібліотека, а також кімната для відвідувань, влаштована як звичайна квартира.

У більшості ув’язнених окремі камери-кімнати, а у кожному блоці — своя власна кухня. Це сюрреалістичний і колегіальний світ, більш схожий на університетський гуртожиток, ніж в’язницю в її класичному розумінні.

Працівників установи зобов’язані цікавитися життя засуджених і намагатися їх зрозуміти.

Звісно, в охоронців є особиста сигналізація для екстрених випадків, а також вони навчені бойовим мистецтвам. Деякі мають засоби самооборони, такі як перцевий балончик або кийки. Проте, за словами персоналу в’язниці, бійки між ув’язненими рідкість.

Тюремна адміністрація забезпечує роздільне утримання проблемних груп і банд у кожній пенітенціарній установі, при цьому у таких відділеннях міститься не більше 20 ув’язнених.

Проте багато шведів починають розчаровуватися у такій системі, адже в останні роки число насильницьких злочинів помітно зросло. Деякі громадяни вважають, що в’язниці занадто лояльні, а злочинці не бояться туди потрапити.

Скептики скаржаться на те, що тюремні зручності є марною тратою державних коштів, в той час як прихильники переконані, що нормалізація життя має важливе значення для того, щоб ув’язнені покидали територію в’язниці в якості діючих членів суспільства.

“В’язниця — не покарання”, — говорить Ярл. “Вирок — це покарання, а ми працюємо над гуманним процесом.”

Автор: Назарій Стах

Джерело: poltava.to, abajournal.com, tyzhden.ua, dspace.nlu.edu.ua