ККС ВС висловився щодо умов настання відповідальності за опір поліцейському

Якщо особа не могла ідентифікувати тих, хто намагався її затримати, як поліцейських, то вона не несе відповідальності за опір правоохоронцю та насильство щодо нього у зв’язку з відсутністю події злочину – ККС ВС.

Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду, якою, зокрема, було скасовано вирок місцевого суду щодо засудження особи за ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України (опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків та умисне заподіяння йому легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цих обов’язків) та закрито кримінальне провадження в цій частині через відсутність події злочину.

Розглянувши зазначену касаційну скаргу, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду погодився з тим, що за встановлених судом апеляційної інстанції обставин кримінального провадження та з огляду на досліджені у судовому засіданні докази цей суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність події згаданих злочинів.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, останній достеменно встановив, що під час незаконного заволодіння транспортним засобом особа намагалася завести двигун мопеда та після її виявлення працівниками поліції, які були одягнені у цивільний одяг і під’їхали на автомобілі, не обладнаному зовнішнім кольорово-графічним оформленням патрульного автомобіля, кинула мопед і намагалася втекти з місця події.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов  висновку, що обвинувачений не усвідомлював, того що особи, які намагалися його затримати, були працівниками поліції. Вигуки одного з правоохоронців «Стій, поліція!» у сукупності з обстановкою на місці події, відсутністю форменого одягу працівників поліції та зовнішнього кольорово-графічного оформлення патрульного автомобіля на транспортному засобі не можуть свідчити про ідентифікацію обвинуваченим цих осіб, які висловили вимогу обвинуваченому зупинитися та пред’явити документи, як працівників поліції.

Будь-яких даних про те, що згаданий правоохоронець пред’явив особі службове посвідчення працівника поліції, у матеріалах кримінального провадження немає. Також матеріалами не підтверджено того, що обвинувачений, уникаючи переслідування та намагаючись сховатися у під’їзді багатоквартирного будинку, за невстановлених обставин умисно заподіяв особі легкі тілесні ушкодження, усвідомлюючи, що остання є працівником правоохоронного органу.

Погоджуючись із цими висновками, колегія суддів ККС ВС вважає, що суд апеляційної інстанції ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності, достатності та дійшов правильного висновку про необхідність скасування вироку місцевого суду щодо засудження особи за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та закриття кримінального провадження в цій частині за відсутністю події злочинів.

Із повним текстом постанови Верховного Суду у справі № 759/14950/17 (провадження № 51-4724км19) можна ознайомитися за посиланням.

Фото: ukrinform.ua