Юридичний триллер “Фірма”: розбір кіно з точки зору права
Зловила якось себе на думці, що постійно дивлюся багато кіно і читаю книжок на правову тематику або шукаю юридичні деталі у фільмах/серіалах, які мають мало спільного з юриспруденцією.
Профдеформація за замовчуванням? Мабуть, навіть якщо вже давно не працюєш з цим на практиці. Бо єдине, що детально пам’ятаю із трьох частин «Хоббіта» — це контракт Більбо Бегінса на подорож в Еребор: документ пригодився, щоб довести сусідам по Ширу, звідки він об’явився після 13 місяців відсутності. Головне: так значно простіше пояснювати складні речі з законів, особливо не фахівцям з юриспруденції.
Отже, вам цікавий розбір кіно та книжок з точки зору права? Тоді сідайте зручніше – запрошую у свій клуб! Попередні рекомендації, до речі, можна знайти у Facebook за хештегом #Про_права_людини_мовою_кіно_і_літератури.
Фірма, податки і одна адвокатська таємниця
Пам’ятаєте свою першу роботу за спеціальністю? Понаднормова робота чи мінімальна зарплата з офісним графіком, щоб зарекомендувати себе? У випускника юридичного факультету Гарварду Мітча Макдіра (у виконанні Тома Круза) все інакше.
За його навички та диплом з відзнакою бороться кращі юридичні компанії країни. Звісно ж, він обирає ту, яка пропонує кращу зарплату, і не важливо, що треба переїхати із Бостона у інше місто. Ця не надто типова як для початківця «історія успіху» сюжет американського фільму «Фірма» (англ. The Firm, 1993, реж. Сідні Поллак), знятого за однойменним романом письменника та адвоката Джона Грішема.
Жанр історій, у якому працює Грішем, юридичний триллер, тому і кіно вийшло такою собі сумішшю буднів адвокатської практики та кінематографічного детектива.
Отже, випускник університету влаштовується на роботу в престижну регіональну фірму із усіма умовами: серйозна зарплата, фіксована кількість годин робочого часу на рік, нова машина, будинок, оплата вартості навчання в юридичній школі. Повний пакет при релокації у наявності. Кожен з нас хоче гарної роботи з пристойною оплатою, хто б щось запідозрив та відмовився?!
«Моя спеціальність створення ТОВок через офшорні корпорації», – заявляє Мітч МакДір у юрфірмі й одразу отримує перше завдання: оцінити справу постійного клієнта на предмет правової допомоги у фінансових питаннях.
«Наскільки можна перегнути палку? Рівно настільки, щоб вона не зламалася». За робочим обідом МакДір розповідає старшому колезі, якого приставили до нього куратором, як вирішив стати юристом та паралельно готується до іспиту за фахом.
«Я працював у піцерії і одного разу власник отримав повістку з податкової поліції. Він був емігрантом і англійську майже не знав, а про податки взагалі нічого не знав, тому збанкрутував і втратив бізнес. Тоді я вперше захотів стати адвокатом».
Здавалося б, все йде якнайкраще, але у житті фірми трапляється прикрий випадок: двоє колег-адвокатів гинуть на яхті біля Кайманових островів. Ті самі відомі на весь світ Каймани – офшорний фінансовий центр у Карибському морі. На початку все ще можна списати на випадковий збіг обставин, але справами компанії цікавиться Федеральне бюро розслідувань.
Що робити Мітчу: співпрацювати з органами та «здати» своїх колег, що само по собі поховає юридичну кар’єру вже на старті? Ситуацію підігріває й те, що у його ідеальному світі не все так гладко: рідний брат відбуває покарання у в’язниці за вбивство і якщо про це дізнаються в юрфірмі (спойлер: дізнаються!), це пристойно зіпсує його репутацію. Хоча й сама фірма теж не в ідеальному списку компаній: агенти кажуть, серед клієнтів рахуються боси чиказької мафії. Згодом Мітч ще й дізнається, що його будинок «на прослушці», бо право на приватність у подібних робочих справах не заохочується. Непогана зав’язка як для фільму на 2,5 години!
Вміння вирішувати складні ситуації – одна із найважливіших навичок для будь-якого спеціаліста, тим більше для фахівця із податків. Тож поки герой Тома Круза шукатиме вихід із ситуації між двох вогнів – колегами в юридичній компанії та агентами ФБР – глядач має шанс більше дізнатися, що:
1) велика фінансова пропозиція при прийомі на роботу не гарантує спокійних робочих буднів;
2) робота приватного детектива (на жаль, український закон не передбачає подібної професії) теж не надто безпечна;
3) банальна розмова з постійним клієнтом фірми про «відпрацьовані години» може допомогти врятувати ситуацію;
4) норма закону про адвокатську етику пригодитися не тільки на професійному іспиті.
І хоча в кінці ця кіноісторія серйозно нагадує «шпигунські пристрасті» з супергероєм, який нарешті всіх таки перехитрить, мораль тут проста: гарно мати напарників, які готові тобі допомогти; а вміння домовлятися, логічно зіставляти факти та вправно оперувати цифрами і нормами права не залишить вас у боргу ні перед ким. А у випадку із податковим адвокатом Мітчем МакДіром це й про те, що норма закону про адвокатську таємницю може не тільки врятувати ситуацію, а й професійну кар’єру. Чим не нагода ще раз прочитати тематичні норми українського закону?
Хоча, як казав один із героїв «Фірми», адвокат з податків немає нічого спільного з правосуддям: «Це гра. Ми вчимо багатих уникати цього, щоб вони залишалися багатими. А податкова інспекція постійно змінює правила, так що ми продовжуємо багатіти допомагаючи їм». Навіть відомого мафіозі Аль Капоне колись посадили за несплату податків!
P.S. Юрист-письменник Джон Грішем переконує, що в основі кожної книжки – реальні історії з його юридичної практики. До речі, сам він на початку своє кар’єри хотів стати податковим юристом, але згодом змінив свою думку і зайнявся судовою практикою. Вже згодом Грішема-адвоката чекало амплуа письменника, книжки якого продаються мільйонними накладами по всьому світу, а голлівудські продюсери знімають за його сюжетами фільми. До речі, «Фірма» – друга книжка і вже перший бестселлер. Фільм, як бачите, теж непоганий.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».
