Мін’юст презентував дослідження рівня підготовки студентів-юристів в Україні

Міністерство юстиції презентувало аналітичне дослідження «Знання та навички випускників юридичних факультетів та закладів вищої освіти через призму відповідності потребам ринку праці».

Дослідження було проведене Директоратом з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності. Директорат дослідив, наскільки сучасний стан підготовки випускників-юристів відповідає потребам юридичного ринку праці.

В опитуванні взяли участь 41 юридична компанія, 2 неюридичні компанії та 33 центральні органи державної виконавчої влади.

У результаті проведеного дослідження отримані наступні результати:

• Більше 60% роботодавців визначає рівень підготовки сучасних випускників як низький. При цьому 37,2% представників юридичного бізнесу оцінили його як незадовільний, а 25,6% — як задовільний, що відповідає «двійці» та «трійці» за п’ятибальною шкалою.
• Майже 80% роботодавців змушені додатково навчати молодих фахівців. Більшість юридичних компаній (76,5%) самостійно довчає нових співробітників необхідним знанням та навичкам, серед яких найбільш затребуваними є: ділова англійська мова, уміння складати процесуальні документи та ефективно комунікувати на різних рівнях.
• Роботодавці визначили ключові практичні навички молодого фахівця. Випускник юридичного факультету чи закладу вищої освіти повинен мати достатній обсяг практичних навичок: складання юридичних документів (про це зазначили 32,4% респондентів), ділове спілкування та комунікації (24,3%), аналітичне та критичне мислення (16,2%), робота з базами даних та реєстрами (9,5%).
• Іноземна мова необхідна в юридичному бізнесі. На це вказали 100% респондентів, при цьому 68,9% вказують на необхідність володіння англійською мовою. Для юридичного бізнесу є бажаним рівень володіння іноземною мовою,  що дає можливість вести переговори, складати правові документи та здійснювати їх переклад.
• Етичні та моральні цінності – надзвичайно важливі для практикуючих юристів. Майже 80% опитаних відповіли, що при прийомі на роботу крім професійних якостей перевіряють моральні якості претендента на посаду. При цьому більшість респондентів (майже 90%) зазначили,  що відмовляться від висококваліфікованого фахівця, якщо його моральні цінності суперечать світогляду керівника та корпоративній культурі.

Результати дослідження демонструють позицію роботодавців щодо рівня підготовки фахівців-юристів та можуть бути в подальшому використані при розробленні освітніх програм, навчальних планів закладами вищої освіти, формуванні державної політики у сфері правової освіти.

Формування системи юридичної освіти – це спільна робота академічної спільноти, роботодавців, ринку праці, органів державної влади, тобто всіх тих, хто в тій чи іншій мірі залучений до цієї проблеми, — зазначив заступник Міністра юстиції Сергій Петухов.

За словами Генерального директора Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Владислава Власюка, сьогодні в Україні відбувається процес реформування юридичної освіти. Однією із передумов цієї реформи є невідповідність рівня та змісту підготовки правників нинішнім потребам ринку праці, що підтверджується результатами дослідження, проведеного Директоратом. Це свідчить про кризовий стан юридичної освіти. Отримані дані дають можливість зрозуміти, які саме юристи потрібні юридичним компаніям, юридичним відділам та державній службі. Це може бути підказкою для закладів вищої освіти як планувати свою діяльність з підготовки правників, а також сигналом професійним спільнотам.