Із прокуратури в міжнародну компанію: досвід Альони Міненко

Робота в правоохоронних органах, або ж навіть державній службі – суттєво відрізняється від роботи в корпоративній, не говорячи вже про міжнародну компанію.

Інший підхід до роботи, матеріальне забезпечення, цінності, принципи та відношення до працівника. Цей перелік можна продовжувати довго.

Альона Міненко розпочала свій кар’єрний шлях в прокуратурі Київської області. Наразі, вона очолює юридичну та комплаєнс-функцію в міжнародній компанії Кімберлі-Кларк Україна та Центральна Європа.

Ми її розпитали про те, як воно – перейти із держслужби в міжнародну компанію, як їй це вдалося, чим відрізняється підхід до роботи, а також про те, що таке комплаєнс та для чого він потрібний. Вийшла дуже цікава та відверта розмова.

Як воно — перейти працювати з прокуратури в міжнародну компанію? Які були відчуття?

Перші враження були дуже змішані.

По-перше, змінився емоційний аспект моєї роботи. Я дуже хвилювалась щодо адаптації у новій для себе ролі – юриста, який супроводжує діяльність міжнародної компанії. Адже, працюючи в прокуратурі, в мене були певні переваги: я приходила до людей з позиції «сили», мені не треба було їх переконувати у доцільності моїх суджень.

В міжнародній компанії тобі потрібно довести свою думку та найти компромісне рішення для бізнесу. Тут всі відділи взаємопов’язані, і їх ефективна робота сприяє досягненню цілей компанії.

В бізнесі не цінуються юристи, які просто кажуть, що так не можна. Хороший юрист каже, як це можливо зробити. Тому одразу треба знайомитись з роботою всіх відділів, дізнаватись їх потреби, цілі, методи роботи.

Інколи відчуваю себе частково співробітником відділу маркетингу або продажів. Наприклад, погоджуючи якийсь маркетинговий текст, доволі часто я пропоную свій варіант тексту або ж іншу механіку акції, чи умови співробітництва з мережею супермаркетів.

По-друге, змінився стиль та умови роботи. В прокуратурі новий співробітник отримує стіл і стілець. Все інше матеріальне забезпечення – це проблема співробітника, особливо на рівні районних прокуратур. Дуже рідко зустрічаються виключення. Зазвичай, батьки новачків забезпечують їх всім необхідним. В міжнародній компанії все навпаки: тебе забезпечують усім необхідним, створюються всі умови для максимального зосередження на роботі, а не вирішенні побутових проблем.

Ще одна відмінність — це атмосфера на роботі. В прокуратурі досі працюють застарілі радянські методи залякування та пригноблення. Натомість, міжнародний бізнес сприяє досягненню здорового клімату в колективі, підвищує рівень залученості та мотивації співробітників. Якщо компанія гарно працює в цьому напрямку, то працівники ходять на роботу як до себе до дому. Відсутнє будь-яке відчуття дискомфорту або небажання виконувати свою роботу.

Отже, не зважаючи на деякі хвилювання, робота в міжнародній компанії відкрила для мене світ нових можливостей і надихнула на подальший професійний розвиток.

Чому ви вирішили кардинально змінити напрямок роботи?

Я закінчила інститут підготовки кадрів для органів прокуратури в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого і повинна була відпрацювати три роки в органах прокуратури. Так у 2008 році я опинилась в прокуратурі Київської області.

Пропрацювавши певний час в прокуратурі, я зрозуміла, що не хочу цим займатись та присвячувати своє життя цій діяльності. До цього рішення мене підштовхнуло декілька причин: кар’єрний розвиток, матеріальна винагорода та емоційний аспект роботи.

Розпочну з емоційного аспекту — ти фокусуєшся на негативі. Підтримання державного обвинувачення в суді – це завжди скалічені людські долі (злочинців та їх жертв), неможливо на 100% абстрагуватись від цих історій. При здійсненні перевірок моєю ціллю було знайти порушення законодавства. Через деякий час моя родина почала помічати, що я все критикую та мені, майже, нічого не подобається, навіть у побутових питаннях. Перспектива продовжувати в такому ж дусі зовсім не радувала.

Також, я розуміла, що мої шанси на кар’єрний розвиток дуже низькі. Просування отримують по протекції родичів чи друзів з посадами або ж за гроші. В інакшому випадку навіть при дуже гарній кваліфікації ти можеш розраховувати на посаду заступника керівника невеликого відділу в обласній або генеральній прокуратурі та виконувати левову частку роботи відділу.

Ну і останнє, але не менш важливе – це заробітна плата. У 2013 році заробітна плата старшого прокурора районної прокуратури складала близько 3500 грн, а оренда однокімнатної квартири в Києві, на околиці біля метро з поганим ремонтом – близько 3000 грн.

Отже, існує декілька основних варіантів як заробити гроші в прокуратурі. Перший і, мабуть, всім відомий – це брати участь у корупційних схемах. Люди, які обирають цей шлях, і при цьому не належать до топових високопосадовців, ризикують своєю роботою, репутацією та свободою. Вони завжди підозрюють всіх, не довіряють нікому, намагаються скрити свої статки. Адже як пояснити оточенню, що ти і твоя родина відпочивають у Домінікані декілька разів на рік при незначному доході?

Інший варіант – це мати свій бізнес та «кришувати» його від контролюючих органів. І тут є дуже багато варіантів. Наприклад, від відкриття невеличкого магазину до локальної мережі гральних закладів, які не мають дозволів на діяльність.

І останній шлях – чесно працювати на заробітну плату, і так працює переважна більшість. При цьому, люди начебто мають поважний статус у своїй місцевості і ледве накопичують на одну відпустку в рік на українському курорті.

Через деякий час я зрозуміла, що не хочу обирати жодний із вказаних варіантів. Я отримала значний досвід та почала шукати нову роботу. Так я опинилась в компанії «Нутриція Україна», яка входить до міжнародної групи компаній Danone та є одним із лідерів ринку дитячого харчування у світі.

Чи тяжко було туди потрапити? На вашу думку, для цього потрібні якісь особливі навички чи якості?

Однозначно, нелегко. Я шукала роботу понад рік. На жаль, роботодавці вважають, що працівники правоохоронних органів – це «зіпсований товар». Начебто, стиль їх роботи вже змінити неможливо. Проте, це не так.

Головне — бажання та чітке розуміння ситуації, чим саме ти можеш бути корисний цій компанії, який досвід та навички в тебе для цього є, а також вміння донести цю інформацію до роботодавця. І, мабуть, найголовніше – це знання англійської мови. Колись це було рідкістю, але, наразі, це як вміти читати та писати. Кар’єра в міжнародній компанії без знання англійської мови не можлива.

Крім того, необхідно вірити в себе та не здаватись після невдалих співбесід. Розглядайте їх, як тренування перед співбесідою в компанію вашої мрії.

У чому полягає головна відмінність роботи в міжнародній компанії у порівнянні з вітчизняною або ж роботою в держоргані?

На мою думку, головною відмінністю є культура. Корпоративну культуру в компанії створюють цінності та норми, які визначають притаманну організації поведінку.

Культура впливає на те, як ви працюєте. Якщо ця культура здорова — компанія може залучати та утримувати мотивованих співробітників, об’єднувати їх навколо загальної цілі та досягати високих результатів.

Як визначити чи є культура певної компанії здоровою? Необхідно проаналізувати деякі показники:

– ставлення працівників до культури (свідоме сприйняття чи примус),
– мотивація компанією своїх співробітників на розвиток поза роботою, а також баланс між роботою та особистим життям;
– заохочення компанією індивідуальності та критичного мислення співробітників, що ведуть до нових ідей.

Сподіваюсь, що незабаром українські компанії та державні установи відкриють для себе переваги та можливості роботи за наявності здорової корпоративної культури. Деякі з українських компаній вже втілюють її в життя. Проте цей процес пов’язаний з особистостями лідерів таких компаній, а не з усталеною практикою на ринку.

Чим займаються юристи-інхауси в міжнародному бізнесі?

Я порівнюю юриста-інхауса з сімейним лікарем. Необхідно знати все про ключові процеси компанії, щоб мати змогу надати швидку допомогу у разі потреби, а інколи й — альтернативне рішення.

Тобі повинні довіряти та прислухатись до твоєї думки. Юриста-інхауса залучають майже до всіх питань: робота з договорами, контролюючими органами та судами, погодження маркетингових активностей, регуляторна діяльність, консультування з різноманітних питань, оцінка бізнес-ризиків та робота про їх усуненню, проведення тренінгів для співробітників, кризовий менеджмент, представництво інтересів компанії у державних установах та торговельних асоціаціях та безліч іншого…

Чи є певна специфіка роботи?

Я б виділила декілька специфічних речей, але вони притаманні не тільки міжнародним компаніям, а взагалі всім юристам-інхаусам.

По-перше, це підходи до роботи з керівником та іншими співробітниками компанії. Робочий графік керівника має шалений темп, в силу чого йому або їй фізично неможливо занурюватись у складні юридичні тонкощі й ознайомлюватись з юридичними трактами на 10 сторінок. Відповідь керівнику повинна бути не більше 3-4 строк з ключовими повідомленнями.

При цьому, підхід до роботи з іншими працівниками компанії відмінний. Тут необхідно інвестувати свій час в навчання колег, додатково роз’яснювати деякі нюанси своїх рішень тощо. Адже в майбутньому це допоможе швидше приймати правильні рішення та оптимізуватиме робочий час усіх залучених осіб.

По-друге, юрист-інхаус завжди бере на себе відповідальність. Він не може сказати ось вам 3 варіанти, вибирайте який подобається. Тобі необхідно завжди вибрати кращий, на твою думку, та обґрунтовувати вибір.

Взагалі, якщо юрист-інхаус веде свою роботу добре на етапі погодження та відпрацювання ризиків, то результатом таких дій буде, майже, стовідсоткова відсутність юридичних спорів в майбутньому.

А ось, що, наразі, відмінне від переважної більшості вітчизняних компаній — то це наявність комплаєнс-функції. Дослівний переклад – це дотримання відповідності, але він не передає суті цієї функції.

Комплаєнс — це дотримання вимог законодавства та етичних стандартів компанії, закріплених у певних політиках та процедурах. Спочатку комплаєнс просувався фармацевтичною галуззю, але з часом інші компанії зрозуміли, що ця функція потрібна незалежно від типу діяльності. Наразі, деякі українські компанії також впроваджують комплаєнс-функцію, але їх зовсім небагато, проте є стала тенденція до зростання.

Тепер більш детально про комплаєнс. Розкажіть коротко навіщо він потрібний?

Функція комплаєнсу – впроваджує внутрішні політики, слідкує за їх виконанням, працює з повідомленнями про можливі порушення законодавства або політик, включаючи внутрішні розслідування; робить оцінку ризиків; впроваджує дії щодо їх упередження та усунення наслідків; проводить навчання співробітників; працює з повідомленнями на гарячу лінію компанії та інші дії, в залежності від стандартів конкретної компанії.

В цілому, виходить так, що коли працівники не впевнені у своїх діях, вони завжди йдуть за консультацією до комплаєнс-менеджера. І дуже часто виходить, що ці питання знаходяться не в суто юридичній площині (наприклад, коректність методики нарахування бонусів покупцям та відсутність у ній можливостей для внутрішнього шахрайства). Комплаєнс-менеджера можна порівняти з внутрішнім слідчим, прокурором, суддею та адвокатом в одній особі.

Чому компаєнс-функція вигідна компаніям?

Перш за все, це зниження ризиків пов’язаних з корупцією, як всередині, так і зовні компанії. Адже міжнародні компанії оперують на території різних країн, в тому числі з високими корупційними ризиками. Так, корупційний скандал в далекій Африці призводить до обвалу акцій компанії на Нью-йоркській фондовій біржі.

Також, в США та ЄС — це можливість отримати менші штрафні санкції за порушення деяких вимог законодавства: податкового, конкурентного, антимонопольного тощо. Наприклад, в 2017 р. Федеральний суд Німеччини виніс рішення, згідно з яким, наявність комплаєнсу на підприємстві повинна розглядатись як підстава для зменшення штрафу.

Крім того, дотримання певних вимог дозволяє отримувати індекси на фондових біржах, що підтверджує соціально-відповідальне ведення бізнесу та сприяє залученню нових інвесторів. Все більше інвесторів бажають владувати гроші в стабільні та соціально-відповідальні компанії.
Підсумовуючи вище сказане, можна впевнено заявити, що комплаєнс допомагає забезпечити сталий та прибутковий розвиток бізнесу.

Яка ситуація в країні з юристами, які займаються комплаєнсом?

На даний момент, в Україні існує не багато комплаєнс-спеціалістів. Адже у нас популярність цей напрямок здобув зовсім недавно, і ця ніша ще не переповнена. Рекрутерам достатньо важко дається пошук кандидатів. Виходить так, що наразі опанування юристами-інхаусами компалаєнсу – це гарна можливість для їх подальшого професійного розвитку.

Як не дивно, але в моєму випадку, досвід роботи в прокуратурі (проведення розслідувань, робота з кримінальним правом, робота з різноманітними державними органами та установами) став перевагою при призначенні на посаду комплаєнс-менеджера.

На вашу думку, він важливий?

Однозначно, так. В сучасному світі міжнародні компанії в залежності від спеціалізації, можуть зустрічатись з наступними викликами: зростання бізнесу в країнах з високими корупційними ризиками; можливі ризики при взаємодії з системою охорони здоров’я або іншими державними установами; споживачі та медіа дуже прискіпливо спостерігають за етичною стороною діяльності компаній; сувора боротьба конкурентів за клієнтів; організаційні трансформації; залучення третіх осіб підвищує корупційні ризики; «діджиталізація», що вимагає підвищеного захисту персональних даних тощо.

У свою чергу, функція комплаєнсу допомагає мінімізувати зазначені ризики, а також захищає інтереси співробітників компанії. Адже, комплаєнс надає інструкції як поводитися відповідно до вимог законів та стандартів компанії.
Дотримання вимог комплаєнсу захищає працівників від можливих переслідувань, допомагає позитивно впливати на спільноти, де працює компанія, та забезпечує сприятливу атмосферу на роботі.

Декілька порад юристам, які б хотіли в майбутньому зайнятися комплаєнсом.

Буду повторюватись, але головна порада – вчити англійську. Найкращі ресурси та курси з комплаєнсу викладено англійською. Також, компалаєнс-функція достатньо централізована. Більшість часу необхідно спілкуватись з колегами з регіонального та глобального офісів — і тут знову без англійської ніяк.

Ще б я порадила читати статті, відвідувати тренінги та курси на цю тематику, а також не боятись пробувати щось нове; бути проактивним та ініціювати своє включення до проектів, дотичних до комплаєнсу.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *