Систематизовано постанови Касаційного кримінального суду, які можуть бути корисні для судів І інстанції


Голова Гребінківського районного суду Полтавської області Леся Федорак провела узагальнення постанов Касаційного кримінального суду, які можуть бути корисні для судів першої інстанції.

Про це повідомляє «Українське право».

Критерії необхідної оборони при заподіянні тілесних ушкоджень;

Врахування загальних засад призначення покарання;

Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки;

Доказування перебування особи у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину;

Намагання засудженого викликати швидку допомогу після вчинення злочину не свідчить про його намір заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, а визнано судом обставиною, що пом’якшує покарання;

Правильне поєднання основного та додаткового покарань сприяє послідовному здійсненню принципу його індивідуалізації, більш успішному досягненню цілі виправлення та перевиховання засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів;

Ст. 69-1 КК України;

Ст. ст. 69, 75 КК України; застосування конфіскації майна тільки при корисливому злочині;

Ч. 4 ст. 70 КК України Ч. 4 ст. 70 КК України;

Ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України:

Застосування ч. 5 ст. 72 КК України у часі;

Застосування ч. 5 ст. 72 КК України застосування ч. 5 ст. 72 КК України; застосування ч. 5 ст. 72 КК УкраїниПоложення ч. 5 ст. 72 КК України застосовуються у разі попереднього ув’язнення у даному кримінальному провадженні;

Підстави застосування ст. 75 КК України;

Обчислення давності виконання вироку;

Можливе одночасне застосування ст. 75 КК України та Закону України «Про амністію у 2014 році»;

Епізоди злочинної діяльності окремо не кваліфікуються, навіть якщо один вчинений до постановлення попереднього вироку, а інші після:

Застосування амністії;

Визначення судимості;

Погроза вбивством;

За ч. 2 ст. 121 КК України смерть повинна знаходитися у причинному зв’язку із заподіяними тілесними ушкодженнями;

Розмежування складів злочинів, передбачених ст. 122 і ст. 128 КК України;

Ст. 149 КК України;

Тамбур квартир відноситься до «інше приміщення» згідно диспозиції ст. 185 КК України;

Підтвердження позиції ВСУ, що була висловлена щодо викрадення майна, що тимчасово вибуло з володіння власника;

Кваліфікація грабежу;

Розбій:

Ч. 4 ст. 187 і ч. 2 ст. 121 КК України;

Момент закінчення шахрайства;

Пістолет «ПМР» за своїми конструктивними властивостями хоча і відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї, проте, є пристроєм вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями снарядами несмертельної дії, а тому не є предметом злочину, передбаченого ст. 263 КК;

Призначення додаткового покарання за ст. 286 КК України;

Кваліфікація дій за ст. 289 КК України;

Критерії визначення офіційного документа;

Доведення умисної форми вини у випадку службового підроблення є обов’язковим;

Дія закону в часі за ч. 2 ст. 367 КК України;

ст. 368 КК України; ч. 3 ст. 368 КК України;

Провокація злочину:

Відкриття матеріалів стороною обвинувачення по НСРД; принцип змагальності; вихід за межі пред’явленого обвинувачення право, а не обов’язок суду:

Прокурор повинен забезпечити явку свідків;

Підтвердження повноважень захисника;

Давати пояснення є правом потерпілої особи;

Обвинувачений, не бажаючи скористатися послугами захисника, міг розумно передбачити наслідки своїх дій;

Орган влади повинен замінити адвоката або примусити його виконувати свої обов’язки;

Заміна прокурора у провадженні;

Оскільки судом ухвалено вирок, а канабіс є наркотичним засобом, обіг якого заборонено, тому суд у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК прийняв обґрунтоване рішення про знищення вказаного речового доказу, а не конфіскацію згідно ст. 96-1 КК; 

Показання з чужих слів у випадку смерті потерпілого;

Висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп’яніння; складання протоколу огляду місця ДТП;

Сума відшкодування витрат на поховання в межах цивільного позову по ст. 286 КК України;

По 100 тис. відшкодування моральної шкоди кожному із потерпілих за загибель батька внаслідок порушення ПДР відповідає принципу розумності, виваженості та справедливості;

Точний час вчинення злочину не обов’язково зазначати; вартість викраденого встановлено зі слів потерпілого:

Стягнення судового збору за цивільним позовом із обвинуваченого;

Витребування слідчим доказів без отримання тимчасового доступу до документів; експерт може звернутися до лікаря за консультаційним висновком згідно Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України №6 від 17.01.1995р

Невідкладність огляду місця події; відсутність необхідності тимчасового доступу до документів у випадку їх добровільної видачі:

Для огляду місця події ухвала слідчого судді не потрібна;

Поверхневий огляд особи; затримання особи;

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом в судовому засіданні за участю заставодавця;

Докази у результаті проведення НСРД є недопустимими, якщо вони отримані у іншому кримінальному провадженні, а в матеріалах даного відсутня ухвала слідчого судді про використання відповідних доказів у даному провадженні згідно ст. 257 КПК;

Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про проведення позапланової документальної перевірки;

Адвокат власника майна має право на оскарження ухвали про арешт;

Відкриття матеріалів стороні захисту;

Згідно КПК України не існує процесуальної дії — пред’явлення обвинувачення; суд може не оглядати речові докази;

Повідомлення потерпілого про судове засідання;

Правові наслідки не видалення свідків із зали судового засідання;

Ч.3 ст. 349 КПК України;

Судовий розгляд за ч. 3 ст. 349 КПК України після зміни обвинувачення;

Не допустиме посилання у вироку на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження;

Зазначення судом у обвинувальному вироку іншої дати вчинення злочину, ніж визначено у обвинувальному акті, є виходом за межі обвинувачення;

У мотивувальній частині вироку повинні бути зазначені формулювання обвинувачення, зокрема, місце вчинення, спосіб, перелік викраденого майна;

Викладене у вироку формулювання обвинувачення без зазначення мотиву, мети злочину, конкретного місця вчинення, яке повинно включати повну адресу із зазначенням населеного пункту, є неконкретним, що порушує право засудженого на захист;

Доказ визнано недопустимим, оскільки слідча дія за участі неповнолітнього підозрюваного проведена у відсутність законного представника і захисника;

Ч. 2 ст. 416 КПК України;

Перекваліфікувавши діяння на злочин, за яким кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, суд повинен з’ясувати з цього приводу думку потерпілого.