Що таке гігономіка або Чому через 2 роки кожен п’ятий українець буде поєднувати кілька робіт

Армія фахівців без певного місця роботи збільшується. Експерти заговорили про новий еволюційний етап у розвитку світового ринку — гігономіку.

Згідно з торішнім звітом про тенденції на ринку праці Global Contingent Workforce Study від EY (раніше — Ernst & Young — ред.), за останні п’ять років кількість позаштатних співробітників збільшилася в кожній другій великій міжнародній компанії, яка взяла участь в дослідженні. 40% опитаних фахівців з підбору персоналу припускають, що число залучених ними фрілансерів зросте протягом наступної п’ятирічки.

Тренди гігономіки

Гігономіка — нова модель економіки, яка передбачає спільне використання різних ресурсів, в тому числі кадрових. Це коли працівник може поєднувати відразу кілька вакансій в різних компаніях. Один з проявів цієї тенденції — питома вага фрілансу в організаційній структурі компаній постійно зростає. За даними EY, серед американських роботодавців до початку II півріччя 2016- го середній показник сумісників — 17% від загального числа працівників.

Прогноз такий: до 2020-го в кожній четвертій компанії частка позаштатників збільшиться до 30%, а кожна п’ята працююча людина буде фрілансером. Це означає, що концепції корпоративної культури незабаром доведеться переглядати.

Практика залучення працівників на непостійній основі, звичайно, існувала завжди, але, як правило, мова йшла про короткострокові завдання. І ось вам нові реалії: більше третини компаній по всьому світу запрошують позаштатників на рік і більше. Формально це все ще вважається тимчасовим працевлаштуванням, але організаційно воно мало чим відрізняється від постійного.

Найпоширеніші причини залучення фрілансерів:

  • 56% — реалізація проектів, що вимагають специфічних експертних компетенцій, якими не володіють штатні співробітники;
  • 55% — прагнення заощадити на оплаті праці;
  • 42% — сезонні кадрові потреби (тобто сезонні роботи і збільшення завантаженості персоналу, пов’язані з коливаннями ринку).

Побічні ефекти активного залучення фрілансерів для роботодавців:

  • 21% — розмиваються рамки корпоративної культури;
  • 14% — втрачається стимул для розвитку нових навичок штатних співробітників;
  • 37% — залишається менше можливостей для розширення штату;
  • 15% — стає складніше забезпечувати інформаційну безпеку компанії.

Розвиток гігономіки породив нову категорію співробітників, і багато роботодавців поки не цілком розуміють, як вибудовувати з ними відносини. 21% представників бізнес-структур, які брали участь в опитуваннях EY, не змогли відповісти, хто саме в компанії відповідальний за найм фрілансерів. Кожен четвертий зізнався, що не знає, хто повинен займатиметься роботою такого персоналу.

Особливо часто позаштатників залучають в операційні відділи, сервісні служби, департаменти IT. Закономірно, що вони отримують доступ до корпоративних баз даних та іншої закритої інформації, що має комерційну цінність. Найдалекоглядніші роботодавці зрозуміли, що в такій ситуації недостатньо просто змусити всіх підписати тимчасові трудові договори і угоди про нерозголошення — потрібно подбати про організацію програм підвищення рівня лояльності. Для позаштатників розробляють соцпакети, системи преміювання, їх навіть включають в корпоративні програми талант-менеджменту, які передбачають можливість навчання за рахунок роботодавця.

Місцева специфіка

У нашій країні точно визначити частку позаштатного персоналу на ринку праці дуже складно. Надто вже багато роботодавців ведуть подвійну бухгалтерію, та й співробітники вважають за краще приховувати джерела заробітку. Однак уявлення про обсяги фрілансу можна отримати за результатами досліджень того ж EY і статистики сайтів, призначених для пошуку роботи.

В опитуваннях EY в Україні беруть участь понад 200 компаній з різних галузей. У минулому році вони констатували таке співвідношення штатних і позаштатних співробітників: відповідно 90% і 10%. Є підстави припускати, що в доступному для огляду майбутньому розрив буде скорочуватися.

У деяких галузях позаштатному персоналу пропонують свідомо більш вигідні фінансові умови, щоб мотивувати перехід «на вільні хліби» і компенсувати незручності, пов’язані з юридичним оформленням альтернативних форматів співпраці. Наприклад, деякі IT-компанії надають своїм співробітникам можливість вибору форми працевлаштування.

Якщо фахівець вибере штатне працевлаштування, його зарплата буде виражена в гривні, а якщо стане підрядником — в іноземній валюті, — коментує Олена Бойченко, директор практики People Advisory Services компанії ЕY в Україні.

На сайті Rabota.ua постійно можна спостерігати кілька тисяч вакансій, які передбачають роботу на фрілансі. Причому серед них зустрічаються посади, ще недавно за замовчуванням передбачали місце в штаті і повну зайнятість. Наприклад, завідувач по господарській частині або головний бухгалтер.

Іноді такі пропозиції з’являються через те, що роботодавець зневірився знайти відповідну людину в штат, — пояснює Тетяна Пашкіна, HR-експерт Rabota.ua. — Це не означає, що на ринку немає вільних фахівців потрібної кваліфікації. Зазвичай вони є, просто їх не влаштовують низькі зарплати.

Не від хорошого життя

Судячи з результатів опитувань, які проводить Rabota.ua, 60% працездатних українців мають досвід фрілансу, 30% постійно працюють у позаштатному режимі і 18% поєднують таку роботу зі штатним працевлаштуванням.

Глобальний тренд — підробіток, як правило, пов’язаний з основною кваліфікацією і дає співробітнику можливість освоїти якісь нові навички в своїй сфері діяльності. Наприклад, графічний дизайнер хоче спробувати себе в мультиплікації і приєднується до команди, що створює анімаційний ролик, або психотерапевт у час, вільний від прийому пацієнтів, курирує групу психологічної підтримки, еколог-дослідник проводить екологічний аудит виробничих процесів на підприємстві і т. д.

Але в Україні зв’язку між основною і додатковою роботою може не бути зовсім. Мотивацією пошуку фрілансу для наших співвітчизників служить не стільки бажання розширити свою компетенцію, скільки банальний брак грошей. Тому звичайна справа, що «білий комірець» після закінчення офісного дня стає таксистом, а лікар швидкої допомоги у вільний час відповідає на дзвінки в якомусь колл-центрі.

Зарплати, які сьогодні готовий запропонувати роботодавець, в середньому на 18% нижче очікувань співробітників, і цей розрив збільшується з кварталу в квартал, — каже Тетяна Пашкіна. — Тим, хто формував штат, коли долар коштував 8 грн, до сих пір здається, що 8-10 тис. грн — достатня винагорода для професіонала з повною зайнятістю. Втім, навіть ті, хто адекватно оцінює ситуацію, часто просто не можуть запропонувати більше.

Як наслідок — співробітники незадоволені своїми зарплатами і багато з них постійно знаходяться в пошуку. З тих, хто заповнив анкету Rabota.ua, 64% відзначають, що робота у них є, але вони відкриті для пропозицій. Останнім часом збільшилася кількість користувачів, які переглядають вакансії, але ні на одну не відгукуються. Висновок зробити нескладно: люди хочуть змінити роботу, але не бажають змінювати шило на мило. Різниця в зарплаті в 1-2 тис. грн для жителів великих міст не варта клопоту і ризиків, пов’язаних з переходом на нове місце, а більше ніхто не пропонує. Найбільш логічний вихід — залишитися на колишній позиції, але знайти підробіток.

Цікава деталь: світова практика показує, що в кризових ситуаціях, коли населення бідніє, рівень лояльності співробітників по відношенню до роботодавців, як правило, зростає. В Україні чомусь відбувається зворотне.

Автор статті: Марія Бондар

Джерело: Фокус

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *