Оксана Купер: як вижити та втекти з «Пуститися берега»?

Скучили за Breaking Bad? Подивіться El Camino: A Breaking Bad Movie! Фільм із такою назвою вийшов у жовтні на платформі Netflix у продовження серіалу «Пуститися берега» (2008 — 2013).

Це та кіноісторія, де простий шкільний вчитель хімії Уолтер Уайт одного дня дізнається, що смертельно хворий і починає кар’єру наркобарона по виробництву метамфетаміну.

Усім, хто раніше не дивився серіал про Уолта, який своїм високоякісним продуктом інтригував конкурентів по наркобізнесі та правоохоронців, раджу спочатку хоча б щось про це почитати. Це однозначно допоможе краще зрозуміли всі деталі подій, про які йдеться у фільмі.

Отже, кому цікаво, чи живе далі справа Хайзенберга та що сталося з колишнім учнем Уолтера, а потім і його повноцінним бізнес-партнером Джессі Пінкманом?

За законами нашого світу, або все коштує грошей

На щастя, він живий, здоровий і навіть не заарештований. Але є один нюанс: спочатку він таки не на волі – і лідером наркотичної бізнес-імперії на заміну Уолтера Уайта йому, здається, вже не стати. Причина проста: дещо інші плани.

Насправді Пінкмана — співучасника ледь не всіх кримінальних витівок Уолтера — утримують в полоні. Але фортуна на його боці, звідти вдається втекти і забрати з собою раритетну машину або просто El Camino. На його обличчі кілька свіжих шрамів, а переляканий погляд і кілька випадкових фраз, сказаних старим друзям, свідчать: над ним пристойно знущалися.

У кримінального світу свої закони, але що робити, коли він став такою собі злочинною медіазіркою, яку показують в новинах? Про виробництво наркотиків разом з Уолтером-Хайзенбергом уже знають всі: для телесюжетів беруть інтерв’ю у батьків, а кримінальна хроніка не соромиться показувати його фото з підписом «розшукується підозрюваний».

План у Пінкмана є, але все по-черзі: розібратися зі слідами минулих кримінальних історій, обережно поводитися з доказами нових та спробувати «все виправити». «Вибач, малий, але виправити ти вже нічого не зможеш», — в одному із спогадів каже йому колишній бізнес-партнер.

Будьте готові до того, що режисер постійно грається цим прийомом поєднанням минулого і реальності: час дії в сюжеті постійно змінюється і це спочатку пристойно заплутує, а потім дає краще зрозуміти мотивацію Джессі робити саме те, що відбувається на екрані. Крадені (в уже мертвого бандита) гроші і корисні знайомства з минулої роботи уже половина справи до старту нового життя.

Це тільки у мене питання, що весь цей час робить поліція? Насправді саме цього й немає в El Camino. Це більше історія про те, як Джессі Пінкман, колишній спеціаліст з виготовлення та збуту метамфетаміну та партнер наркобарона Уолтера Уайта успішно тікає на інший кінець країни.

Але що йому залишається, коли ти підозрюваний по низці статей кримінального кодексу (і не тільки у сфері обігу наркотичних засобів) і шансів уникнути покарання за великим рахунком небагато? Правильні знайомства та бізнес-підхід до будь-якої справи стануть в пригоді! В руках у нього документи на нове ім’я, вигадана сімейна історія та подарована фраза про те, що «не багатьом з нас випадає шанс почати все з початку».

Зрозуміло, що не всіх підозрюваних вдається знайти, засудити і покарати. Та й навряд чи колись поліцейські знайшли б Пінкмана: обережність з доказами після втечі з полону (зламаний телефон після розмови, щоб було неможливо прослідкувати; розрахунок готівкою замість картки) та й ніхто зі ймовірних свідків не підтвердить версію, де шукати колишнього спільника. Згодом може сплинути строк притягнення до відповідальності (про давність притягнення, наприклад, написано у ст. 48 Кримінального кодексу України) і справу, ймовірно, закриють.

У цій кіноісторії для мене більш інтригуючим є дещо інше: чи зловлять коли-небудь Еда за підробку документів та перевезенні злочинців через кордон? Бо це, здається, не менш вигідний бізнес (хоча б в умовах цього сюжету) ніж наркоторгівля. Та й однією статтею кодексу і одним виконавцем справа тут явно не обмежується. Якби не нові документи, доля Пінкмана, швидше за все, була б дещо іншою. Що думаєте?

Оксана Купер, магістр права, журналістка,
закохана у кіно та книжки зі зрозумілою юридичною мовою

__________

Зловила якось себе на думці, що постійно дивлюся багато кіно і читаю книжок на правову тематику або шукаю юридичні деталі у фільмах/серіалах, які мають мало спільного з юриспруденцією. Профдеформація за замовчуванням? Мабуть, навіть якщо вже давно не працюєш з цим на практиці. Бо єдине, що детально пам’ятаю із трьох частин «Хоббіта» – контракт Більбо Бегінса на подорож в Еребор: документ пригодився, щоб довести сусідам по Ширу, звідки він об’явився після 13 місяців відсутності. Головне: так значно простіше пояснювати складні речі з законів, особливо не фахівцям з юриспруденції. 

Отже, вам цікавий розбір кіно та книжок з точки зору права? Тоді сідайте зручніше – запрошую у свій клуб! Попередні рекомендації, до речі, можна знайти у Facebook за хештегом Про_права_людини_мовою_кіно_і_літератури.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *