Who you are, кандидат до складу ВРП – Сергій Гирич

Lойер продовжує цикл інтерв’ю: “Who you are, кандидат до складу Вищої ради правосуддя”?

Сьогодні в ракурсі нашої уваги – суддя Личаківського районного суду м. Львова – Сергій Гирич. Як завжди, дізнаємося про мотиви, прагнення, переконання, погляди кандидата, а також намагаємося “зазирнути в душу” та дізнатися, що любить, про що мріє та чим живе герой нашого інтерв’ю.

Сергію Васильовичу, чому ваш вибір ВРП? Що особливого Ви можете запропонувати? Чому колеги мають обрати саме Вас?

  • З ВРП (ВРЮ) мене пов’язує давня «дружба». За свою кар’єру я декілька разів слухав справи, де відповідачем була Вища Рада юстиції України, попередник Вищої ради правосуддя.  У 2007 році  під моїм головуванням було постановлено  окрему ухвалу на адресу Президента України, як гаранта Конституції, на перевищення повноважень Вищою радою юстиції України. Після цих судових рішень протягом 3-х років  ВРЮ намагалася  звільнити мене із займаної посади. Я пройшов випробування, яке загартувало і додало сил для боротьби за незалежність судової влади. Тому я детально  обізнаний в діяльності цього органу і розумію, що незалежність судової влади можливо відновити лише за умови, що цей орган позбудеться  політичного впливу.

Ваша мета при поданні кандидатури до ВРП?

  •  Моя мета – відстоювати незалежність судової влади і захистити суддів від тиску, відновити авторитет судової влади.

Чи не боїтесь Ви критики?

  • Критики я не боюсь. Але, нажаль, останнім часом все менше лунає конструктивної критики, а все  більше стає поливання брудом. Ось це не можу сприймати, як на свою адресу, так і на адресу своїх колег.

    Яке питання найболючіше наразі для суддів?

  • Найболючішим питанням сьогодення для суддів є професійна невизначеність. Суддів чекає кваліфікаційне оцінювання, а потім переведення до окружних судів . Як на мене, на даному етапі не визначено чітких зрозумілих процедур оцінювання,  внаслідок чого здача кваліфікаційного іспиту та позитивне вирішення практичного завдання не гарантують позитивного результату.  Ще більшою невизначеністю огорнуті питання  переведення до  нових судів. Останнім часом і представники ВРП, і ВККС висловлювали  різні думки з приводу того, чи будуть конкурси при переведенні, чи всі судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання будуть зараховані у нові суди. Без визначеності немає впевненості, а отже, є загроза того, що це відобразиться на судочинстві. Буде боязнь і стриманість при прийнятті рішень. І чим надовше затягнеться цей перехідний період, тим більше проблем з’явиться у судах.

Як його вирішити?

  • Як суддя із життєвим досвідом та значним стажем роботи на посаді, якому відомі всі проблеми судочинства, готовий боротися за незалежність судової влади,  проти  будь-якого впливу  на суддів, а також за  очищення судової влади від випадкових у ній людей, що компрометують її своїми протиправними вчинками та рішеннями, за формування професійного судового корпусу, який буде здатний захистити  конституційні права та свободи громадян.

    Чи є у Вас особиста стратегія, як подолати недоліки в судовій владі? Чи їх не існує?

  • Щоб подолати  недоліки у судовій владі потрібний час. Судова влада є частиною суспільства з тими ж людьми, проблемами, а ще вона тісно пов’язана з прокуратурою, адвокатурою, поліцією, в яких відбуваються свої реформи. Але найбільша біда в тому, що Судова влада ніколи  не була самостійною, завжди була політична залежність від політиків. Окрім того, фінансування, охорона, захист, затримання і покарання тих, хто погрожує суддям, нищить їх майно і приміщення суду – це лише частина проблем, які також залежать від інших гілок влади. Окрім того, потрібно  вибудувати внутрішню незалежність суддів. Суддя має розуміти своє призначення і статус та використовувати їх лише для забезпечення  відправлення правосуддя.  Кожний суддя має зрозуміти, що він носій судової влади і відповідальний за прийняті судові рішення. Тому необхідно  створити у Вищій раді правосуддя потужне суддівське лобі, яке захистить суддів від політичного переслідування, забезпечить дотримання  конституційних гарантій незалежності, в тому числі  відновить належне грошове утримання. Я впевнений, що лише ми, судді, самі маємо навести лад у свої хаті і перетворити Вищу раду правосуддя  з однієї сторони на «суд честі для суддів», а з іншої – дійовий орган  у відстоюванні незалежності судової влади.

    Чи є панацея від «недовіри» до судової системи?

  • Відновлення довіри. В Державі, де панує правовий нігілізм, ігноруються приписи Конституції на найвищому рівні, коли закони часто приймаються без обговорення з порушенням процедури і   не сприймаються суспільством, будь- який арбітр, який  вирішуватиме юридичний спір, не матиме підтримки суспільства. Окрім того, додайте сюди постійну зневагу до суду двох інших гілок влади, прокуратури, МВС і чиновників найвищого ґатунку, перекладання всіх гріхів на суд і систематичне цькування, а зачасту і суб’єктивний підхід та необ’єктивність у висвітленні судових процесів засобами масової інформації, то все це в сукупності, навіть без негативів, які дійсно часто створюють самі судді,  породжує у суспільстві недовіру до суду. Тому для відновлення довіри до суду, потрібний комплекс дій усіх гілок влади.

    Бліц-питання:

    Ваша мрія?

  •  Процвітаюча  Україна  з щасливими усміхненими людьми.

Хоббі?

  • Гриби, гори.

Книга?

  • «Залишенець. Чорний ворон»

Герой?

  •  Отаман «Чорний ворон».

Страва?

  • Бограч

Ідеальний вечір це…

  • Сидіти високо в горах перед заходом сонця і слухати, як шумить ліс.

Девіз?

  • «Найвище право – жити відверто»!

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *