Зареєстровано законопроект про адміністративну процедуру

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону України № 9456 «Про адміністративну процедуру», який до парламенту вніс Кабінет Міністрів України.

Метою проекту Закону є забезпечення ефективного та якісного рівня законодавчої регламентації процедур зовнішньо-управлінської діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції, та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах із державою, — зазначено в пояснювальній записці до законопроекту.

Автори документу вважають, що адміністративне законодавство України потребує радикального оновлення, результатом якого має стати запровадження нової ідеології функціонування органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції.

Так, розділ І «Загальні положення» проекту Закону майже повністю присвячений принципам, зокрема: верховенства права, законності, рівності учасників адміністративного провадження перед законом, використання повноважень з належною метою, обґрунтованості та визначеності, безсторонності (неупередженості) адміністративного органу, обґрунтованість та визначеність, добросовісності і розсудливості, пропорційності, відкритості, своєчасності і розумного строку, ефективності, офіційності, презумпції правомірності дій та вимог особи, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, гарантування ефективних засобів юридичного захисту. Ці принципи наповнені також конкретними механізмами через права та обов’язки учасників адміністративної процедури.

Суб’єктний склад адміністративного провадження визначений у розділі II проекту Закону. Так, окремі глави визначають статус адміністративного органу, склад та статус учасників адміністративного провадження (адресат (заявник, оскаржувач, особа, проти якої або стосовно якої ініційовано адміністративне провадження в інтересах суспільства), заінтересована особа) та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі): їх права та обов’язки; запропоновано врегулювати питання забезпечення неупередженості адміністративного органу, а також об’єктивності в діяльності осіб, які сприяють розгляду справи, а саме визначити підстави для їх можливих відводів.

Однією з новацій також є врегулювання в розділі II проекту Закону важливого питання реалізації механізму публічного правонаступництва внаслідок припинення первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Під правонаступництвом, якщо формулювати загально та абстрактно, треба розуміти таку правову ситуацію, особливість якої полягає у тому, що права та обов’язки конкретного суб’єкта права (повністю або лише частково), переходять до іншого суб’єкта права. В юридичному феномені правонаступництва відображається динаміка правової системи та правового обігу у відповідній державі.

Тому правонаступництво є правовим інститутом елементарного значення. Жодна із правових систем не може відмовитись від цього правового інституту. Воно існує як в приватному праві, так і в публічному праві.

Тому, як й у приватному праві, існує нагальна потреба, яка диктується правовою практикою, врегулювати правонаступництво в якості інституту публічного права. Не можна на сучасному рівні розвитку залишати це питання відкритим та невизначеним.

У розділі ІІІ проекту Закону пропонується врегулювати питання документування адміністративного провадження, доказів, а також строків (порядку їх обчислення, поновлення та подовження).

У розділі ІV проекту Закону запропоновано визначити процедуру проведення адміністративного провадження. Запропоновано визначити підхід, за яким адміністративне провадження відкривається залежно від ініціатора справи: за заявою особи, за ініціативою адміністративного органу чи за скаргою особи. Також, щодо відкриття адміністративного провадження за заявою особи в проекті Закону визначено форму та зміст заяви, порядок її реєстрації, залишення заяви без руху, направлення за належністю тощо.

У цьому ж розділі визначається порядок відкриття та підготовки справи до вирішення (зокрема  витребування додаткових документів та відомостей, розгляд клопотань учасників адміністративного провадження, доступ до матеріалів справи, отримання погоджень та висновків від інших органів), тимчасове зупинення та закриття адміністративного провадження, а також розгляду та вирішення справи під час особистого прийому та у письмовому проваджені.

Процедура розгляду індивідуальної справи, як відомо, завершується прийняттям адміністративного акта. У цій частині новелою проекту Закону є доповнення розділу V «Адміністративний акт» главою про чинність та припинення дії адміністративного акта, а саме: визначаються умови, за яких адміністративний акт є нікчемним, умови правомірності адміністративного акта.

Адміністративне оскарження виділено в окремий розділ VI проекту Закону. Суб’єктом розгляду скарги за проектом є вищестоящий адміністративний орган, а також може бути комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.

Розділом VII проекту Закону визначається порядок відкликання або визнання акта недійсним, встановлюється можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо.

У розділі VIІІ проекту Закону встановлюється порядок виконання адміністративного акта.