За яких умов обов’язково призначається судово-медична експертиза — роз’яснення суду

Як відомо, 15 грудня 2017 року набув чинності закон №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Разом з тим, прикінцеві положення розділу 4 передбачають введення в дію змін до статей 132-332 ст. КПК України (зокрема – щодо порядку призначення судово-медичної експертизи померлих) через три місяці після набуття чинності цього закону.

Про це інформує прес-служба Святошинського районного суду міста Києва.

Внесеними змінами передбачено, що судово-медичні експертизи у кримінальному провадженні починаючи з 16 березня 2018 року проводяться виключно за ухвалою слідчого судді (суду). Тобто, якщо раніше слідчий чи прокурор призначали експертизу своєю постановою, то з набранням змінами чинності вони повинні звертатися до слідчого судді (суду) з відповідним клопотанням.

Однак, важливим є встановлення категорії трупів людей, які обов’язково підлягають такій експертизі.

Так, пунктом 5 розділу ІV Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини передбачено, що обов’язково направляють для проведення судово-медичної експертизи трупи (частини  трупів) людей:

• з ознаками насильницької смерті або підозри на таку смерть;
• смерть яких настала раптово або при нез’ясованих обставинах;
• смерть яких настала поза місцем їхнього проживання;
• особу яких не встановлено.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ зазначеного Порядку у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події виїжджає лікар чи фельдшер закладу охорони здоров’я, який констатує факт смерті, проводить огляд трупа, за результатами якого інформує органи та підрозділи Національної поліції та адміністрацію закладу охорони здоров’я, що забезпечує потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території, про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцтва про смерть (фельдшерської довідки про смерть).

Отже, зміни до КПК України, які набули надзвичайного розголосу в суспільстві, стосуються лише наведених обов’язкових випадків направлення для проведення судово-медичної експертизи та не стосуються усіх померлих.