Які зміни внесе новий процесуальний кодекс в господарський процес

Юридична громадськість продовжує обговорювати Проект Господарського процесуального кодексу.

Документ був розроблений Радою з питань судової реформи при Адміністрації Президента України. Він містить безліч нововведень, в тому числі і не властивих для господарського процесу. Про те, чого слід очікувати юристам розповів заступник Голови Харківського апеляційного господарського суду Олексій Крестьянинов.

У порівнянні з чинним ГПК, – упевнений Олексій Крестьянинов, – Проект нового кодексу (далі – Проект) здається дещо громіздким, оскільки містить 372 статті замість 129 в чинному ГПК. Не виключено, що для осіб, які не мають юридичної освіти, Проект буде складним для сприйняття. Однак необхідно відзначити, що при створенні нормативно-правових актів законотворці повинні дотримуватися певних вимог юридичної техніки для того, що б створити досконалий юридичний продукт.

Одним з найбільш очікуваних позитивних змін є введення в Проекті єдиної системи електронного суду, що значно спростить існуючий документообіг як для суддів, так і для учасників процесу. Уваги заслуговує також введення інституту врегулювання спору суддею, який за заявою сторін може виступати медіатором і сприяти мирному врегулюванню спору шляхом проведення закритих і / або спільних нарад.

Прогресивним кроком є ​​впровадження заходів процесуального примусу, оскільки чинним ГПК передбачено накладення штрафу тільки за неповагу до суду і ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. У той час як новий Проект передбачає настання юридичної відповідальності з підстав, що перешкоджає оперативному і всебічному розгляду справи. Наприклад, накладення штрафу за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. На жаль, сьогодні такі випадки нерідкі і надання суду права об’єктивно реагувати на них дозволить дисциплінувати сторони і зобов’язати їх сумлінно користуватися своїми правами.

Серед важливих змін, які зроблять процес більш ефективним, також слід відзначити: вдосконалення процедури забезпечення позову і застосування зустрічних зобов’язань; введення в господарський процес можливості спрощеного виробництва; вирішення питання про укладення мирової угоди на стадії апеляційного та касаційного провадження шляхом визнання недійсним рішення суду нижчої інстанції; введення процедури відновлення втраченого провадження; постійної колегії суддів; закріплення принципу пропорційності і арбітражування.

У той же час, спроба авторів документа уніфікувати всі судові процеси, може привести до втрати наявних переваг господарського судочинства. Зокрема надмірна деталізація і зарегульованість можуть вплинути на такий показник господарського судочинства, як оперативність. Господарські суди завжди відрізнялися укороченими термінами розгляду справ і їх тотальним дотриманням. Значна формалізація процесу і введення невластивих інститутів господарського судочинства призведе до збільшення строків розгляду справ, затягування судового процесу, що навряд чи сприятиме розвитку господарських відносин.

Наприклад, введення інституту свідків не можна назвати позитивною новелою, оскільки господарські суди розглядають спори, пов’язані з підприємницькою діяльністю юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка, перш за все, грунтується на укладенні господарських договорів. Суд виносить рішення на підставі доказів по справі, в яких містяться фактичні дані, що встановлюють наявність або відсутність обставин, що лежать в основі вимог і заперечень сторін. Відповідно до чинного ГПК, такими засобами можуть бути письмові та речові докази, висновки експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Недосконалим нововведенням в Проекті є обов’язкове підготовче засідання, яке буде проводитися не пізніше 30 днів після відкриття провадження, а термін загального підготовчого становитиме 60 днів. В результаті маємо збільшення терміну розгляду справи, при цьому не зрозуміло навіщо, адже, відповідно до Проекту, сторони повинні подавати докази разом з позовною заявою та відкликанням.

Досить спірним є введення наказного провадження в господарському судочинстві, яке в цивільному процесі не має високого рівня ефективності.

Проект обговорювався суддями Харківського апеляційного господарського суду на загальних нарадах.

Джерело: Судово-юридична газета