Верховний Суд виніс постанову щодо повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

За результатами розгляду апеляційної скарги на вирок або на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право вчинити лише одну з дій, передбачених ч. 1 ст. 407 Кримінального процесуального кодексу України.

Про це йдеться в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційні скарги: засудженого – на вироки місцевого та апеляційного судів, а прокурора – на вирок суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вироку суду першої інстанції особа була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство), ч. 4 ст. 187 (розбій) Кримінального кодексу України. За результатами розгляду апеляційної скарги засудженого суд апеляційної інстанції залишив без змін вирок місцевого суду. Того ж дня апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу прокурора на згаданий вирок, скасував судове рішення суду першої інстанції в частині призначеного покарання і постановив новий вирок.

У касаційній скарзі прокурор зазначив, зокрема, про те, що суд апеляційної інстанції прийняв одночасно два протилежних рішення, а це не передбачено законом.
Як вказано в постанові ВС, згідно з ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок або ухвалу без змін; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Рішення про скасування вироку повністю чи частково та ухвалення нового вироку суд апеляційної інстанції приймає у формі вироку, а будь-яке інше з передбачених законом рішень – у формі ухвали (ст. 418 КПК України).

Таким чином, логіко-граматичне тлумачення кримінальних процесуальних норм, які регулюють провадження в суді апеляційної інстанції, свідчить про те, що за загальним правилом за результатами розгляду апеляційної скарги на вирок або на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право вчинити лише одну з дій, передбачених ч. 1 ст. 407 КПК України.

Усупереч нормам процесуального права та практиці їх застосування апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги одночасно ухвалив два протилежні рішення, які є взаємоповʼязаними, стосуються однієї особи та одних і тих самих епізодів обвинувачення. Така позиція не тільки не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону, а й суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права.

Постановляючи одночасно щодо особи два процесуальні рішення: вирок та ухвалу, які з огляду на пункти 3, 4 ст. 428 КПК України мають різну юридичну природу касаційного оскарження, апеляційний суд порушив процесуальну рівність учасників судового процесу.

ВС скасував вирок та ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.