В МВС пропонують ввести інститут кримінальних проступків в Україні

Розслідування нетяжких злочинів за спрощеною формою дізнання працівниками інших підрозділів дасть змогу розвантажити слідчих.

Про це заявив заступник голови Національної поліції України Віталій Невгад.

За словами Віталія Невгада, на даний час лише слідчі здійснюють розслідування кримінальних правопорушень за всіма заявами та повідомленнями, в яких містяться відомості про кримінальні правопорушення. Відтак навантаження на одного слідчого зросло у п’ять-шість разів.

Фактично слідчі перетворилися на оформлювачів матеріалів кримінальних правопорушень для їх закриття. Водночас при наявності закону про проступки, розслідування нетяжких злочинів може здійснюватися у формі дізнання, – підкреслив Віталій Невгад.

Він додав, що 45 відсотків від загальної кількості зареєстрованих злочинів становлять правопорушення незначного рівня суспільної небезпеки. Відтак Віталій Невгад наголосив на необхідності спрощення порядку розслідування нетяжких кримінальних правопорушень, адже з моменту запровадження КПК у 2012 році обсяг роботи інших підрозділів суттєво зменшився: вони лише протягом доби передають зібрані матеріали до слідчих підрозділів і надалі лише виконують доручення слідчих.

За словами Віталія Невгада, нововведення передбачають застосування під час досудового розслідування кримінальних проступків лише одного тимчасового запобіжного заходу – затримання особи. В усіх інших випадках підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду.

Законопроект передбачає строки, упродовж яких таке спрощене розслідування має бути завершене. Зокрема, йдеться про 48-годинний термін з моменту повідомлення особі про вчинення кримінального проступку або ж від моменту затримання особи за вчинення такого проступку.

Також передбачено 20-денний термін розслідування – з дня повідомлення особі про підозру у випадках невизнання вини підозрюваним, необхідності проведення додаткових слідчих та розшукових дій,  а також учинення кримінального проступку неповнолітнім.

Процедура спрощеного розслідування вже була апробована на практиці під час дії Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року. Я маю на увазі протокольну форму. На мою думку, такий механізм здійснення досудового розслідування був достатньо ефективним. Тому вважаю доцільним і сьогодні розглянути питання про можливість реалізації спрощеної форми досудового розслідування, – зазначив Віталій Невгад.

Він також нагадав, що злочини за протокольною формою досудової підготовки матеріалів розслідувалися у спрощеному порядку не лише слідчими, а й працівниками інших підрозділів – дізнавачами, дільничними офіцерами тощо. Це, у свою чергу, давало змогу зменшити навантаження на слідчі підрозділи. Відтак слідчі могли ефективніше працювати над розслідуванням тяжких та особливо тяжких злочинів.