У суді роз’яснили особливості сплати судового збору у спорах про оскарження постанов про адмінправопорушення

Вінницький апеляційний адміністративний суд роз’яснив питання щодо сплати судового збору у спорах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до  статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Сплата судового збору за подання скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір», і входить до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (зокрема й іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалено судове рішення, передбачене Законом України «Про судовий збір».

Слід зазначити, що у Законі України «Про судовий збір» визначено коло вимог і осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, проте цей перелік не є вичерпним. Питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншими нормативно-правовими актами.

Так, у частині четвертій статті 288 КпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Пункт 3 частини першої статті 288 КпАП зазначає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення (постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (зафіксоване в автоматичному режимі) може бути оскаржено до вищого органу (до вищої за посадою особи) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Питання сплати судового збору у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення є досить поширеними.

Згідно з частиною першою статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначається статтею 529 Митного кодексу України. Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України (частина п’ята стаття 529 Митного кодексу України).

Отже, відповідно до положень статті 529 та у поєднанні із частиною четвертою статті 288 Митного кодексу України у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення порушення митних правил, суб’єкти, яким Митним Кодексом України надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися, зокрема за подання позовної заяви, скарги до суду.

Тому розгляд позовної заяви на постанову про порушення митних правил проводиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України «Про судовий збір» не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про порушення митних правил, а отже і за подання апеляційної/касаційної скарги.

У зв’язку з цим, на всіх стадіях судового провадження, за подання позивачем або відповідачем – суб’єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а відповідно і за порушення митних правил, судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає.

Правові висновки щодо застосування положень законодавства, які регулюють відносини, пов’язані зі сплатою судового збору у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності висловлено Верховним судом у складі Касаційного адміністративного суду в контексті справ № 165/1698/16-а (ЄДРСРУ № 72364520) від 20.02.2018, № 444/346/17 (ЄДРСРУ 72696442) від 13.03.2018 та № 461/4269/17 (ЄДРСРУ 72790761 від 15.03.2018.