Кандидат в інхаус: універсальність, креативність та інші вимоги до юристів

Ідеальний інхаус-юрист повинен володіти навичками, які вигідно відрізняють його від колег за межами фірми, тобто тих, хто працює в юридичних фірмах. Так, профільною освітою і стажем будуть цікавитися в першу чергу. Однак, інхаус-фахівець повинен, окрім іншого, бути творчою людиною, володіти знаннями в бізнесі і вмінням ефективно працювати в команді.

Які критерії важливі при влаштуванні на роботу, та на що компанії звертають увагу при відборі кандидатів, розповіла Валері А. Фонтейн, доктор права, бакалавр гуманітарних наук, вона працювала в редакції журналу Journal of Communications and Entertainment Law, відомій юридичної фірми Лос-Анжелеса (США), а також вона — Секретар Ради директорів National Association of Legal Search Consultant.

Стаж

Юрвідділи компаній шукають кандидатів, що мають кілька років стажу роботи в солідних юридичних фірмах. Рідко в інхауси приймають на роботу свіжоспечених випускників юридичних університетів. І все через досвід, точніше — його відсутність.

Якщо випускник починає кар’єру в інхаусі, то йому важко отримати той досвід, який набувають співробітники великих юридичних фірм. Тим не менш, деякі великі американські корпорації в якості експерименту почали приймати на роботу юристів без досвіду роботи.

Так, у 2009 році Хьюлетт-Паккард і Пфайзер почали набирати кандидатів з провідних юридичних шкіл. При цьому, їх зарплата була нижча за середню ставку їхніх колег, які вже володіли стажем роботи більше одного року, в тому ж регіоні. «Новачкам» необхідно було пройти дворічний курс навчання в компанії: попрацювати і проявити себе в різних відділах (внутрішніх і зовнішніх).

Hard Skills

Співробітники юрфірми, як правило, спеціалізуються в якій-небудь сфері юриспруденції. Інхаус-юрист повинен бути універсалом, спритно вирішувати будь-які юридичні завдання компанії. Він повинен уміти врегулювати широкий спектр питань, які можуть сильно відрізнятися між собою. Для цього потрібна гнучкість і швидкість прийняття рішень, вміння включати режим багатозадачності і розставляти пріоритети, а також делегувати повноваження.

Для зайняття більшості посад в інхаусах від кандидатів вимагається поєднання юридичних знань в різних сферах, наприклад, інтелектуальна власність, злиття і поглинання, цінні папери, нерухомість.

Хоча досвід участі в судових процесах також цінний, більшість компаній доручають цю роботу зовнішнім юридичним фірмам. Взагалі, тільки юрдепартаменту великих холдингів можуть дозволити представляти самих себе в суді. Найчастіше, в компетенцію інхаусу входить виключно «нагляд» за адвокатом із зовнішньої юрфірми, що представляє інтереси компанії в суді.

Для кандидата на роботу в інхаус має значення не стільки престиж юридичної школи і його професійний ступінь (на відміну від юрфірми), скільки досвід і навички міжособистісного спілкування.

Звичайно, виключення теж бувають. І це залежить, насамперед, від пріоритетів керівництва компанії та бренду.

Роботодавці вважають за краще обрати тих кандидатів, які знайомі з бізнесом їх компанії. Ідеальний кандидат в інхаус — це людина, у якої або є досвід роботи, або вона представляла інтереси клієнтів в тій же (або подібній) сфері бізнесу, що і у потенційного роботодавця. Особливо приваблива ситуація, коли юрфірма надає свого адвоката «в борг» для роботи в компанії протягом встановленого періоду — від декількох місяців до року і більше.

План мінімум: кандидат повинен знати, як працює бізнес, які його позиції на ринку.

Креативність та ефективність

Ідеальний кандидат в інхаус поєднує в собі креативність з ефективністю. Ця унікальна людина повинна вирішувати складні юридичні та бізнес-питання творчо, при цьому досягаючи максимум результату з мінімумом ризиків.

Сильний інхаус-кандидат здатний впливати на будь-яке негативне ставлення підприємців до нього. Практикуючий співробітник юрфірми — людина, що привертає дохід. У інхаус-відділі корпорації — це людина, в яку вкладають і яка бере гроші з бюджету фірми на накладні витрати. Більш того, багато бізнесменів недолюблюють свої внутрішні юрвідділ, так як вважають, що ті гальмують роботу, вишукуючи причини, за якими обрана компанією стратегія не буде працювати.

Інхаус-юрист повинен бути впевнений в собі і володіти навичками переконання — не тільки при переговорах поза компанією, а й всередині неї.

Він також повинен бути готовий до того, що його поради не відразу будуть прийняті, тому потрібно буде терпіння і дипломатичний підхід.

Корпоративний юрист повинен бути лаконічним і давати співробітникам компанії корисні практичні поради.

Він отримує гроші не за відпрацьований час, а за результат. На відміну від юридичної фірми, де юристи можуть досліджувати всі аспекти проблеми і «відточити» свої рішення, в бізнесі юристи повинні бути сміливими і готовими прийняти рішення, навіть якщо вони не впевнені на 100%. Інхаус-юристи повинні бути здатні розділяти поняття «добре» і «доволі добре» щодо виконаної роботи, і фокусуватися на пріоритетних завданнях, в першу чергу фінансово вигідних бізнесу.

Хороший інхаус-кандидат — це командний гравець. Для нього обов’язковий високий рівень усного та письмового спілкування. Корпоративний юрист взаємодіє зі співробітниками організації, що не є юристами, на всіх рівнях — від директора до робітника. А тому повинен давати поради зрозумілою мовою, доступно для кожного.

Інхаус-юрист — людина з активною життєвою позицією, яка знає, що таке клієнторієнтований підхід. Юристи в корпораціях зазвичай не працюють ізольовано від інших співробітників.

Інхаус-юристи ділять офісний простір і спілкуються зі своїми клієнтами щодня. Оскільки вони дають поради, виходячи з того, як повинен бізнес працювати, то їм необхідно бачити, як люди виконують свою роботу і як юристи можуть допомогти їм у досягненні кращих результатів.

Керівні посади

Керівники інхаус-відділу повинні вміти ефективно управляти людьми і їх взаємовідносинами, не тільки всередині відділу, а й поза ним. Кандидати на керівні посади повинні вміти делегувати відповідальність, забезпечувати зворотний зв’язок, набирати співробітників, бути наставником і розвивати таланти щодо теперішніх та майбутніх ролей, і, можливо, звільняти людей. Їм також може знадобитися вміння розподіляти бюджет для вирішення внутрішніх і зовнішніх юридичних завдань.

Особливо цінною якістю (до речі, не тільки для юристів) є вміння виконувати більшу частину роботи, використовуючи мінімум людських і фінансових ресурсів. А головне — своїми силами, не звертаючись за допомогою до зовнішніх юристів.