Чим відрізняється запит на інформацію і звернення громадян: пояснення ДФС


Досить часто виникає питання: яка різниця між запитом на інформацію і зверненням громадян, яка особливість кожного з них і у чому відмінності. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надав роз’яснення.

В даному контексті слід звернути увагу на те, що хоча за своїм значенням дані визначення, ніби-то, подібні, проте між ними існує суттєва різниця.

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Відтак, вони відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит — прохання надати інформацію, звернення — прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Варто також мати на увазі, що запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбачене ст.34 Конституції України і детально врегульоване Законом України «Про доступ до публічної інформації», звернення — з метою реалізації низки конституційних прав. А саме, за допомогою пропозицій громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами. Із заявами звертаються щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

І основною відмінністю, що має практичне значення, є строк надання відповіді. На запити — 5 робочих днів, на звернення — 30 календарних днів.

Фото: Pexels