Аудит по-українськи: малі та середні компанії зобов’язали розкрити фінансові дані
З початку 2018 року набули чинності зміни до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тепер фінзвітність перестає бути конфіденційною, не є комерційною таємницею, і повинна бути опублікована суб’єктами господарювання на своїх офіційних сайтах.
Але якщо до вступу в силу цього закону оприлюднити завірену аудитором звітність зобов’язані були акціонерні товариства, учасники ринку цінних паперів і фінансові компанії, то вже починаючи з 2019 року це теж повинні зробити малі і середні підприємства.
Якщо цього вчасно не зробити, нерозторопних бізнесменів оштрафують як мінімум на 17 тис. грн. За повторне порушення санкції вже можуть доходити до 51 тис. грн.
ФОПи можуть спати спокійно
Це нововведення торкнеться всіх юросіб, однак не відіб’ється на діяльності фізосіб-підприємців, оскільки вони не зобов’язані вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність. Якщо магазин, установа громадського харчування або надання послуг оформлено на фізичну особу-підприємця, на ньому нововведення не позначиться, пояснила радник податкової практики ArioLawFirm Ольга Решетник.
За запевненням юристів, нововведення не торкнеться малого бізнесу в класичному розумінні — магазинів, невеликих виробників, оптових торговців та ін. Малі та мікропідприємства, які зобов’язані будуть оприлюднювати фінансову звітність, відносяться до фінансових установ — це фінансові компанії, кредитні установи, ломбарди, лізингові та страхові компанії, тощо, основним видом діяльності яких є надання фінпослуг.
Під нововведення не потраплять малі підприємства, у яких два з трьох показників не перевищують граничні: виручка за рік не більше 8 млн євро, сукупні активи не більше 4 млн євро, персонал не більше 50 осіб. Якщо вписується в ці показники, і не задіяні в страховому бізнесі, інших фінансових послугах, а також не є емітентом цінних паперів, то з імовірністю 99% для вас нічого не зміниться. Тобто, з 1 млн працюючих в Україні юросіб, напружитися доведеться десь 1-2%, — зауважив директор аудиторського департаменту HLB Ukraine Сергій Рогозний.
Разом з тим близько 10-15 тис. юросіб, які генерують понад 80% ВВП, повинні будуть попрацювати. Організаційно-правова форма ТОВ або ПП більше не звільняє від обов’язкового аудиту та оприлюднення фінансової звітності, а для великих підприємств (понад 40 млн євро дохід, 20 млн євро активів, 250 чоловік персоналу) — доведеться освоїти ще й Міжнародні стандарти (МСФЗ) при складанні звітності та в повсякденному бухгалтерському обліку.
На переклад обліку на МСФЗ у підприємств ще є рік часу, в ході якого необхідно переналаштувати бізнес-процеси, доопрацювати облікову політику і бухгалтерську програму, провести переоцінку необоротних активів, навчити персонал. Це, безумовно, вимагає вкладень: для невеликих підприємств витрати за рік можуть скласти до 100 тис. грн. (Без урахування витрат на аудит), а для вітчизняних грандів промисловості бюджети можуть обчислюватися мільйонами, — додав Сергій Рогозний.
Як очікується, ці «жертви» приведуть до підвищення прозорості бізнесу і зниження тіньового сектора, який за оцінками МВФ у нас становить 45% проти 18-22% в країнах Прибалтики і 7-15% в Японії, США, Швейцарії та Сінгапурі.
З одного боку, держава вдається до таких кроків, щоб перевірити чи правильно компанії платять податки (саме цифри в фінзвітності є базовими для оподаткування), а з іншого, самі споживачі зможуть проконтролювати благонадійність тієї чи іншої фірми.
Деякі підприємства успішно користуються відсутністю серйозної відповідальності за недостовірність показників фінансової звітності і малюють зручні для себе цифри. Збиткові підприємства стають прибутковими, прибуткові — безнадійно збитковими.
В Україні знайдеться чимало власників бізнесу, які впевнені, що справи йдуть з рук геть погано. Вони навіть не здогадуються, що насправді їх бізнес дуже навіть прибутковий. Просто менеджери вміють малювати «правильну» звітність. Хороший аудит легко виявить такі випадки. Правда, тільки якщо мова йде про якісні послуги, — запевнила проект-менеджер Kreston Guarantee Group Ukraine Діана Теребусова.
Перевірять наявність профільної освіти
Як правило, фінзвітність на підприємстві складає бухгалтер або наймана компанія. Вартість організації бухгалтерського процесу на кожному підприємстві індивідуальна. І якщо говорити про середній і великий бізнес, то, як правило, бухгалтерія не обмежується одним фахівцем — це ціла служба на чолі з головбухом, яка охоплює всі облікові процеси.
Інша справа, що в зв’язку з прийняттям нового закону про бухоблік змінилися вимоги до посади головного бухгалтера (вища економічна освіта, стаж роботи за профілем понад 3-х років, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності в майновій та господарській сферах). І в цьому контексті у деяких компаній можуть виникнути труднощі.
З’явився Новий план рахунків бухобліку для суб’єктів державного сектору
Також, за словами фінансового аналітика Eterna Law Зої Кравченко, компаніям доведеться витратитися і на розробку власної веб-сторінки, якщо такої ще немає, оскільки оприлюднити готову завірену фінансову інформацію в повному обсязі необхідно буде саме на сайті підприємства. Отже, додасться роботи і в ІТ-відділах.
Аудитори об’єднаються і піднімуть ціни
Аудиторів, яких будуть наймати для перевірки достовірності складеної документації, теж може на всіх не вистачити. Згідно з новими правилами, щоб стати аудитором вже недостатньо здати два іспити, як було раніше. Необхідно пройти атестацію з ряду теоретичних дисциплін, скласти кваліфікаційний іспит і пройти стажування в аудиторській компанії не менше 3-х років.
До того ж, щоб надавати аудиторський висновок, компанії необхідно потрапити в реєстр аудиторських фірм та виконувати всі вимоги міжнародних стандартів аудиту та закону «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність» в частині якості послуг, що надаються.
НБУ посилив вимоги до аудиторських компаній
Передбачається, що такі нововведення призведуть якщо не до закриття, то до об’єднання цілого ряду аудиторських компаній, які на підвищеному попиті цілком можуть переглянути свої цінники, адже без їх укладення тепер багатьом просто не обійтися.
Винагорода за такий вид аудиту в Україні складе мінімум 32 тис. грн. без ПДВ. В середньому ж аудитори беруть приблизно 80 тис. грн. Не виключено, що деякі власники бізнесу віддадуть перевагу сплатити штраф і не вдаватися до аудиторських послуг, вартість яких набагато вища.
Займаємо чергу
За даними Аудиторської палати України, на сьогоднішній день на ринку функціонує близько 900 аудиторських компаній і незалежних аудиторів. При цьому кількість великих платників податків за даними УКРІНФОРМ на 2018 рік (а саме вони формують список великих і середніх компаній) — приблизно 1300.
Виходить, в середньому на одну аудиторську компанію припадає 1,5 платника податків. І це тільки великих. Якщо розбавити список потенційних клієнтів компаніями громадського інтересу, фінкомпаніями та іншими, такими, що підпадають під обов’язковий аудит, то вийде в середньому до 5 великих клієнтів на аудиторську фірму.
Євросоюз закликав Україну завершити реформу аудиту
Потрібно враховувати, що не всі аудиторські компанії зможуть проводити обов’язковий згідно із законом аудит, оскільки для цього потрібно підтвердити відповідність своєї внутрішньої системи контролю якості зовнішньою перевіркою, виконувати вимоги щодо штатної кількості сертифікованих аудиторів та ін., що дотримується далеко не всіма аудиторськими компаніями. Тільки близько 500 фірм відповідає таким вимогам, — зазначив Олег Добровольський.
Так чи інакше, всі витрати в результаті можуть вилитися в подорожчання товарів і послуг. Але, на думку експертів, якщо ціни для кінцевих споживачів і виростуть, то несуттєво.
Джерело: ubr.ua
