Суди виснажені кадровим голодом: пульс сповільнюється


Яна Собко

редакторка Lойер


Я не просто так провела таку алегорію: ситуація критична. Суди виснажені кадровим голодом, на працюючих суддів навантаження колосальне, громадяни не отримують належного доступу до правосуддя …

Все частіше з’являється інформація про те, що черговий суд в тому чи іншому регіоні припинив здійснювати правосуддя. Наприклад, одне з недавніх повідомлень – Снігурівський районний суд Миколаївської області не виконує головної функції – здійснення правосуддя. За штатним розписом в суді чотири посади суддів, три з яких в даний час є вакантними. В однієї судді закінчився п’ятирічний термін повноважень.

Ситуація хоч трохи могла б покращитися, якби Президент призначив суддів-“п’ятирічок”. Однак він, з невідомих причин, цього поки не робить. Якщо спочатку юридична спільнота”благала” звернути увагу на існуючу проблему, направляючи до гаранта Конституції офіційні звернення, то на даний момент справа дійшла вже до позовів. Саме так: один з адвокатів направив позов до Президента України про визнання протиправною бездіяльність відносно не призначення суддів на посади. Всього не призначено 472 судді.

Представники судової системи, мені здається, вже “охрипли” від крику душі. Нескінченні заяви / звернення / прохання звернути увагу на існуючу проблему. Ось, наприклад, одне з останніх – пленум ВССУ спільно з головами апеляційних судів прийняв рішення про звернення до Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з приводу критичної ситуації кадрового дефіциту в судах і вжиття невідкладних заходів для її вирішення.

“Ця проблема набуває досить загрозливих масштабів, істотно впливає на своєчасність, ефективність судового захисту і навантаження на суддів, ставить під загрозу дотримання права людини на справедливий суд”, – йдеться в повідомленні ВССУ.

Зволікання з вирішенням проблеми кадрового забезпечення судів неминуче може призвести до збільшення кількості рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України, в яких буде констатовано порушення розумних строків розгляду справи судом, переконані у Вищому спеціалізованому суді

Але чому так відбувається? Хто довів ситуацію з кадрами в судовій системі до критичної? Кому це вигідно? Чому судді і представники правничої спільноти повинні “зривати голос”, намагаючись донести масштаби проблеми? Питання, швидше за все, риторичні.

Однак хочеться ще раз нагадати, що належне функціонування судової системи – основа правової стабільності в державі. А сама судова влада – інструмент захисту суверенітету країни, прав, свобод та інтересів людини, незалежно від бажання окремих сил послабити її і підірвати тим самим основи державності України.