ДОНБАС: СПАЛИТИ МОСТИ v. СКЛЕЇТИ ГОРЩИКИ
Можливо, вже скоро люди, які отримують соціальні виплати та пенсіонери Донбасу перестануть скаржитися на ті кола пекла, які їм доводиться долати для отримання належних коштів.
Нещодавно в Ukrainian Institute for the Future відбулася презентація проекту Закону України №6400 «Про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України» (народного депутата Оксани Сироід та інших).
Ось так, наприклад, виглядає стаття 9 цього законопроекту:
«Стаття 9. Соціальне та пенсійне забезпечення цивільного населення на тимчасово окупованій території
До закінчення тимчасової окупації Держава Україна НЕ ЗДІЙСНЮЄ соціальне і пенсійне забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованій території».
Тобто, якщо ви проживаєте на не контрольованій українською владою території, то не можете розраховувати ні на соціальне, ні на пенсійне забезпечення в принципі. Згідно з преамбулою законопроекту, логіка така: відповідно до міжнародного права, РФ, як держава-окупант, ефективно контролює ці території, зобов’язана забезпечити там дотримання основних прав людини.
Стаття 5 проекту покладає на РФ обов’язок забезпечувати права цивільного населення відповідно до Гаазької і Женевської конвенцій, зокрема: забезпечувати продуктами харчування, медикаментами, притулком; створювати умови для надходження гуманітарної допомоги; гарантувати заборону посягань на життя і здоров’я людини; забезпечувати недоторканність приватного і державного майна; не примушувати населення до служби в лавах збройних сил РФ; відповідно, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення зобов’язань покладається, на РФ.
Крім того, згідно зі статтею 17 документа, на тимчасово окуповану територію забороняється переміщення не тільки товарів військового призначення або подвійного використання (наприклад, будівельних матеріалів), а й підакцизних товарів. Тобто, в разі прийняття цього закону, ви вже не зможете передати або провезти туди ні пляшку горілки, ні пачку сигарет, адже вони фактично будуть прирівняні до зброї.
А стаття 18 взагалі забороняє переміщення товарів (робіт, послуг) з окупованої території, крім особистих речей громадян, визначених у Митному Кодексі. Ну а граничні суми переміщення грошових коштів, встановлюються КМУ.
Фізичним же особам буде дозволено вивезення ОСОБИСТИХ речей з тимчасово окупованої території НЕ ЧАСТІШЕ ОДНОГО РАЗУ НА РІК в порядку і обсягах, також визначаються КМУ.
Крім того, стаття 15 документа містить ЗАБОРОНУ В’ЇЗДУ на окуповану територію суддям, прокурорам, державним службовцям категорій «А» і «Б», посадовим особам органів місцевого самоврядування.
Ну а згідно зі статтею 20, підсудність справ судів, розміщених на окупованій території, визначає Вища Рада Правосуддя за поданням Державної судової адміністрації з урахуванням географічної наближеності. Так що в діючих з 2014 року правила територіальної підсудності таких справ можливі зміни.
Даний проект містить ще досить багато статей, що викликають як позитивні, так і негативні оцінки. Безумовно, необхідність прийняття одного законодавчого акту, що визначає правовий режим окупованій території і що регулює всі витікаючі з цього питання – очевидна. Однак, в даному документі, як мені здалося, є норми, логіку яких важко зрозуміти.
Не дав чітких пояснень під час презентації на відповідні питання і народний депутат – один з його авторів. Вважаю, того лише аргументу, що йде війна за незалежність, тут недостатньо. Адже крім цього, Україна бореться за території і людей (хотілося б в це вірити). Ну а люди не повинні ділитися на електорат і не електорат.
Також зазначу, що в якості альтернативних до парламенту було внесено і обговорювалися з їх авторами на презентації ще два законопроекти:
«Про тимчасово окуповану Російською Федерацією і тимчасово непідконтрольну територію України в результаті збройного конфлікту з використанням терористичних угруповань, які отримують підтримку ззовні» (народного депутата Наталії Веселової).
«Про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України» (народного депутата Мустафи Найєма).
Ці законопроекти все ж гарантують людям, які проживають на неконтрольованої українською владою території, право на отримання соціальних виплат і пенсій, яке реалізовується в спеціальному порядку. З цілої низки інших критеріїв, законопроекти Н. Веселової і М. Найєма також виглядають найбільш гуманними і соціально орієнтованими. Може бути тому, що «захист прав людини» для цих депутатів не порожній звук. Адже Наталя Веселова до травня 2014 року працювала в управлінні праці та соціального захисту в Донецьку, а серед авторів законопроекту Мустафи Найєма є хлопці з ГО «Схід-SOS» і ГО «Крим-SOS». Позиції, висловлені цими депутатами у світлі міжнародного гуманітарного права, вселяють певний оптимізм. Побажаємо ж їм успіху.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».