Федеральний верховний суд Німеччини про порушення авторського права Ріанни

Федеральний верховний суд Германії про питання обміну файлами через “домашній доступ в Інтернет”: батьки повинні надати ім’я відповідальної дитини або понести відповідальність самостійно

Якщо через (домашній) доступ в Інтернет відбувається порушення авторського права внаслідок так званого обміну файлами (filesharing), то не причетний до порушення права абонент повинен вжити необхідних заходів для пошуку відповідальної особи. Якщо результати пошуку виведуть його на члена сім’ї, який вчинив неправомірну дію, то він повинен надати ім’я порушника, щоб самому не понести відповідальність. Такі висновки зробив Федеральний верховний суд (ФВС) у своєму рішенні від 30.03.2017 р (Az .: I ZR 19/16 – Loud). У розглянутій справі батькам, до яких як абонентам внаслідок порушення авторського права висувалися вимоги, було відомо, хто з їхніх дітей вчинив протиправну дію, однак вони відмовлялися назвати ім’я відповідальної дитини.
Пред’явлення позову внаслідок порушення авторського права на музичні твори Ріанни
Позивач має право на копіювання та розповсюдження копій музичних композицій, що містяться в музичному альбомі «Loud» виконавиці Ріанни (Rihanna). Він звертається до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди в розмірі не менше 2 500 євро, що виник у зв’язку з порушенням авторського права, а також про стягнення компенсації витрат на повідомлення про видалення вмісту через порушення авторського права в розмірі 1 379,80 євро, оскільки в січні 2011 року шляхом обміну файлами з використанням Інтернет-підключення відповідачів до даних композицій було надано публічний доступ.
Вказівка ​​абонентів на неправомірну дію з боку одного з дітей
Відповідачі не визнали факт порушення права і послалися на те, що кожен з  трьох проживаючих разом з ними повнолітніх дітей має свій власний комп’ютер з можливістю доступу в Інтернет через захищений індивідуальним паролем маршрутизатор Wi-Fi. Відповідачі пояснили, що їм відомо, хто з дітей вчинив неправомірне розповсюдження твору, проте вони відмовилися надати більш докладні відомості.
Задоволення позову земельним судом
Земельний суд стягнув на користь позивача з відповідачів збитки в розмірі 2 500 євро і компенсацію витрат на повідомлення про видалення вмісту через порушення авторського права в розмірі 1 044,40 євро; в решті позову суд відмовив. Подана відповідачами на дане рішення апеляційна скарга залишилася без задоволення.
Фактична презумпція відповідальності абонента
Федеральний верховний суд відмовив у задоволенні ревізійної скарги відповідачів, вказуючи в своєму рішенні, що в даній ситуації позивач як заявник несе обов’язок викладу обставин і подання доказів, що підтверджують відповідальність відповідачів за порушення авторського права. Однак фактична презумпція говорить про відповідальність абонента за неправомірне розповсюдження творів, якщо в момент порушення авторського права інші особи, наприклад члени сім’ї, не могли використовувати Інтернет-підключення.
Абонент повинен вжити заходів з пошуку відповідальної особи і повідомити про отримані результати
З питання використання Інтернет-підключення іншими особами абонент повинен дати пояснення в рамках так званого другорядного зобов’язання викладу, оскільки мова йде про обставини з його боку, які невідомі позивачеві. При цьому абонент зобов’язаний в рамках розумного вжити необхідних заходів з пошуку відповідальної особи і повідомити, які факти про можливе неправомірне поширення твори стали йому відомі. У разі виконання абонентом свого другорядного зобов’язання викладу обов’язків сторона, яка звертається з позовом, знову викладає і доводить обставини, що говорять про відповідальність відповідачів за порушення авторського права.
Батьки повинні назвати ім’я відповідального дитини
Відповідачі в цій суперечці, на думку ФВС, що не виконали свій другорядний обов’язок викладу обставин справи, оскільки не назвали ім’я дитини, який зізнався їм у неправомірному використанні твору. Дані відомості могли бути надані відповідачами також з урахуванням позицій основних прав сторін. До уваги слід прийняти і розумно зважити, з одного боку, права позивача на інтелектуальну власність відповідно до ч. 2 ст. 17 Хартії ЄС про основні права і ст. 14 Основного закону і на ефективний правовий захист відповідно до ст. 47 Хартії ЄС про основні права, а з іншого – право відповідачів на захист сім’ї згідно зі ст. 7 Хартії ЄС про основні права і ч. 1 ст. 6 Основного закону. В результаті цього абонент, наприклад, не зобов’язаний документувати використання своїм чоловіком Інтернету і перевіряти його комп’ютер на наявність програмного забезпечення, призначеного для обміну файлами. Але коли в рамках обов’язкових заходів з пошуку відповідальної особи абоненту стане відомо ім’я члена сім’ї, який вчинив неправомірну дію, він повинен повідомити ім’я останнього, якщо не бажає нести відповідальність самостійно.