Жінки на стражі закону: гендерна не/рівність?

Останнім часом правнича професія все більше набирає “жіночих рис обличчя”.

І здавалося б, нічого дивного — у світі активно пропагується гендерна рівність, триває боротьба за ліквідацію дискримінації щодо жінок. Але… не все так просто.

Програма ВУЗ – “выйти удачно замуж”

Насправді з питанням “жінка & охорона закону” я зіткнулася ще за часів навчання у відомчому ВНЗ. На той час (а це близько 13 років тому), якщо мені не зраджує пам’ять, дівчат відбирали в професію у співвідношенні 25/75. Тобто 25 % дівчат — 75 % хлопців. І це вже було багато. Адже раніше, 1999-2000 рр., “жіноча” квота до вступу в академії МВС складала 5-10%.
Як говорили, міліція — не жіноча професія. Та й не буду гріха таїти – немало представниць жіночої статі не планували надовго залишатися в органах – “два рази в декрет і пенсія”. Головне виконати програму ВУЗ – “выйти удачно замуж”.
Та часи змінюються. Зараз в МВС активно обговорюють та впроваджують політику гендерної рівності.
Заступниця міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук в минулому році заявляла, що у системі ОВС працюють понад 22% жінок.

Лише протягом року ми відкрили понад 450 посад, на які раніше жінки не могли претендувати. Сьогодні ми маємо жінку-керівника кінологічної служби, жінку-водолаза, першу жінку-генерала Національної поліції, – коментувала заступниця міністра.

За міжнародними даними, жінки складають до 15% співробітників правоохоронних органів. Більшість жінок-поліцейських виконують паперову роботу та не займають керівних посад.

“Жіноче обличчя” Феміди

Для мене нещодавно стало справжнім відкриттям те, що жінок-суддів в Україні більше, ніж чоловіків. Адже суддівство, як і переважна більшість інших правничих професій, вважалася здебільшого чоловічим видом діяльності.
В минулому році Рада суддів України проводила засідання експертної групи з питань гендерної рівності в діяльності установ судової влади та при відправленні правосуддя. Так от, там було зазначено, що “з майже 5800 суддів, три тисячі складають жінки та дві вісімсот — чоловіки”.

Остання статистика, яку оприлюднила ДСА у 2018 році була наступною:

Всього з 30 740 суддів та працівників апаратів, які станом на 1 березня 2018 року працюють в місцевих і апеляційних судів України, 77% (23 788 осіб) жінок та 33% (6 952) чоловіків.

За окремими категоріями посад гендерний склад місцевих і апеляційних судів України такий:

  • з 5 482 суддів 50,1% (2 745) жінок та 49,9% (2 737) чоловіків;
  • з 6 114 працівників патронатної служби (помічник голови суду, помічник заступник голови суду, помічник судді) 67% (4 113) жінок та 33% (2 001) чоловіків;
  • з 15 584 державних службовців (керівник апарату, заступник керівника апарату, начальник відділу, заступник начальника відділу, головний спеціаліст, провідний спеціаліст, секретар судового засідання, секретар суду, старший судовий розпорядник, судовий розпорядник) 91% (14 243) жінок та 9% (1 341) чоловіків;
  • з 1 741 працівника апарату, які виконують функції з обслуговування (оператор комп’ютерного набору, діловод, завідувач архіву, архіваріус, друкарка) 83% (1 439) жінок та 17% (302) чоловіків;
  • з 1 819 робітників (прибиральник службового приміщення, кур’єр, робітник з комплексного обслуговування приміщення, водій) 69% (1 248) жінок та 31% (571) чоловіків.

Цікавою є інформація щодо зайнятих адміністративних посад. Так, станом на 1 березня 2018 року у місцевих і апеляційних судах України:

  • із 591 суддів, які обіймають посаду голови суду 36% (210 осіб) – жінки, 64% (381) – чоловіки;
  • із 210 суддів, які обіймають посаду заступника голови суду 35% (74 осіб) – жінки, 65% (136) – чоловіки;
  • із 646 керівників апаратів 77% (496 осіб) – жінки, 33% (150) – чоловіки;
  • із 673 заступників керівника апарату 83% (559 осіб) – жінки, 17% (114) – чоловіки.

Жінки-юристи vs. керівні посади

Вже втретє «Юридична Газета» проводить дослідження Ukrainian Women in Law, що визначає роль жінок у вітчизняному юридичному бізнесі.

У 2018 році аналіз результатів дослідження показав, що в українському юридичному бізнесі все ще присутня велика різниця у співвідношенні жінок та чоловіків у категорії керуючих партнерів та партнерів.

Чоловіки готові ділити з жінками роботу, а не лідерство та управління бізнесом. В категорії партнерів – 35% жінок. Серед керуючих партнерів –29%. Однак за останні кілька років ситуація покращилася: минулого року відбулося динамічне зростання на 9%. У власний бізнес почали повертатися жінки-політики. Не маючи можливості кар’єрного зростання, жінки відкривають власні фірми.

Найбільша частка жінок в юридичному бізнесі представлена неюридичним професіями: маркетинг, PR-менеджмент, фінансовий відділ, секретаріат: 70% у 2015 р.,74% у 2016 р. проти 76% у 2017 р.

Гендерна нерівність б’є по кишені

Експерти зафіксували зростаючий розрив між заробітками різностатевих англомовних юристів, які мають статус партнера в фірмі. Такі висновки зроблені за підсумками дослідження доходів представників провідних юридичних компаній, що працюють на ринку США.

Дослідження показали, що жінки зі статусом партнера в фірмі в середньому отримують на 53% менше колег-чоловіків ($ 959 000 проти $ 627 000). Це максимальне значення з 2010 року, коли була зафіксована різниця в 32%. Нерівність спостерігається також в тарифах при погодинній оплаті ($ 736 у чоловіків, $ 650 у жінок).

Тож як бачимо, питанню гендерної рівності приділяють все більше уваги. Та вітчизняна і міжнародна статистики яскраво ілюструють, що на керівні посади в правничі професії жінкам потрапити тяжче, як і отримати належну грошову винагороду.

Яна Собко 

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *