Жінки на рівні з чоловіками можуть виконувати відповідальні завдання та бути командирами

Про те, як воно – бути жінкою-поліцейським, які труднощі доводиться долати, про критику, гендерні аспекти та боротьбу за права жінок – розповіла заступник начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, голова Української асоціації представниць правоохоронних органів Катерина Павліченко.

Як це, бути жінкою-поліцейським?

– Як на мене, принципової різниці між жінкою-поліцейським і чоловіком-поліцейськім не існує. Ми всі в однакових умовах несемо службу, виконуємо однакові завдання: чи то під час патрулювання, чи виконуючи інші функції. Хоча раніше, три роки тому, коли тільки розпочалась робота Патрульної поліції, дійсно було дещо стереотипне ставлення до жінок. Наприклад, що перебувати в патрульному автомобілі, затримувати зловмисника – це не жіноча справа.

Мені згадалась одна історія поліцейської-командира роти. Вона розповідала, що попри те, що була командиром — люди зверталися до її колеги-чоловіка, а не до неї. Просто на той час в суспільстві не готові були сприймати її керівником.

Сьогодні в Департаменті патрульної поліції працює 21% жінок-поліцейських, які на одному рівні з чоловіками заступають на службу, захищають громадян на вулицях міст, гідно і професійно виконують покладені на них обов’язки. Багато з них обіймають керівні посади (командири та заступники управлінь, батальйонів, рот, взводів).

Зараз, мені здається, суспільство загалом вже прийняло таку ситуацію і звикло до того, що жінки так само, як і чоловіки можуть виконувати відповідальні, а іноді й небезпечні завдання, очолювати стройові підрозділи та бути гідними керівниками.

Але, якщо взяти той факт, що жінки більш емоційні, ніж чоловіки Або ж, до прикладу, те, що суто фізіологічно жінці тяжче виконати затримання злочинця. Чи тут є ця рівність?

– Це залежить не від статі, а від характеру людини. Кожен в залежності від характеру може знайти себе в поліції у різних підрозділах. Звичайно, що  важливо також рівень професіоналізму. Сьогодні змінився підхід в роботі поліції: зараз крім фізичної сили та витривалості, важливими стали ще й вміння вирішувати конфліктні ситуації, високі комунікативні здібності та вміння співпрацювати з громадою. Це приваблює жінок до служби в поліції. Все залежить, насамперед, від жінки: як вона готова себе показати, де найкраще може себе реалізувати тощо.

У нас є жінки, які несуть службу в роті тактико-оперативного реагування та беруть участь в затриманнях, виїжджають на виклики, де потрібна фізична сила. Є також і ті, які патрулюють вулиці міст, охороняють та забезпечують громадський порядок.

Для деяких краще підходить відділ зв’язків з громадськістю, де основними завданнями є профілактика, комунікація та взаємодія з населенням на засадах партнерства. Є жінки, які працюють в апараті, що забезпечує роботу патрульних на лінії.

Чому ви вирішили піти в поліцію?

– В 2015 році я, як і багато інших молодих, амбітних хлопців та дівчат, прийняла рішення приєднатися до лав реформованого структурного підрозділу. Попри те, що мала хорошу стабільну роботу за освітою в сфері юриспруденції. В той час, враховуючи події в країні, необхідно було спробувати, і зараз не жалкую про свій вибір.

Будь-яка професія є корисною. Важливо те, де ти себе можеш проявити і реалізувати, та що для тебе є цікавим. Сьогодні моє перебування в Департаменті патрульної поліції, як на мене, приносить користь, адже я можу розвивати та вдосконалювати напрямки, які координую.

Тобто для вас це, в першу чергу, можливість допомогти системі? Чи все ж більше особистий вибір?

– Це і те, і інше. Однозначно це мій свідомий особистий вибір. Я люблю свою роботу – це те чим я живу. І справді, я вважаю, що можу бути корисною і максимально цього намагаюсь дотримуватись.

Чи виникали у вас труднощі під час служби в поліції, з самого початку і до сьогоднішнього дня?

– Виклики в нашому житті трапляються щодня, особливо в нашій професії. Звичайно, що у мене вони також були.

Приєднатись до лав поліції в 2015 р (на початку реформи) –  стало для мене першим викликом. Оскільки більша частина моїх знайомих, друзів та навіть рідні – бачили мене виключно в сфері юриспруденції, і дещо скептично відносились до мого рішення вступити до поліції.

Інший серйозний для мене виклик був тоді, коли мені в 2016 р. запропонували керівну посаду. Я розуміла, що це високий рівень відповідальності, необхідність та готовність приймати швидкі та правильні рішення. При тому, що існує певне стереотипне відношення, що жінка не може займати керівні посади в цій структурі.

Проте, це було раніше. Зараз ситуація змінилась: як в структурі, так і в суспільстві вже сприймають той факт, що жінка не тільки може перебувати на службі в поліції, а й обіймати керівні посади (бути керівниками, командирами та заступниками управлінь, полків, батальйонів, рот, взводів).

Сьогодні, я на власному прикладі відчуваю і можу з впевненістю сказати, що зараз створюються більш належні умови для забезпечення рівності жінок і чоловіків. Вже те, що я займаю посаду заступника начальника ДПП означає, що перед жінками зникли ті бар’єри, які існували в міліції раніше.

Чому ви вирішили створити Українську асоціацію представниць правоохоронних органів?

– Перш за все, слід відмітити, що Асоціація, яку ми створили, є першою в Україні та унікальною для Східної Європи, оскільки сприяє впровадженню гендерно-чутливих політик і практик у правоохоронних структурах.

Ідея зародилась ще два роки тому, коли обговорювали можливості та потенційні шляхи професійного розвитку та кар’єрного зростання жінок у правоохоронних органах України.

Наші канадські колеги поділилися з нами досвідом, щодо переваг існування такого об’єднання, а саме: менторство, підвищення професіоналізму, рівний доступ до керівних посад, недопущення дискримінації та ін. Я та ще кілька моїх колег підхопили цю ідею, та почали працювати над її впровадженням. І згодом ми переконались, що Асоціація може бути цікавою та приносити переваги, як для системи правоохоронних органів, так і для кожного поліцейського чи поліцейської, які приєднаються до її діяльності.

Тобто ми дійсно завдячуємо канадським експертам, які запропонували нам цю ідею.

Взагалі, міжнародний досвід у руйнуванні стереотипів для України в цілому та Асоціації зокрема –  є дуже цінним. Тому ми відкриті та готові до міжнародного співробітництва. Майже у кожній країні жінки стикаються з однаковими проблемами та перешкодами, як на службі так і в позаробочий час. Розвиток такої співпраці безперечно принесе новий досвід, який може бути ефективний для наших країн.

У світі вже є приклади успішної консолідації зусиль жінок-поліцейських – безперечно можна назвати Міжнародну асоціацію жінок-поліцейських (МАЖП) – всесвітня професійна організація для жінок, які перебувають на службі в поліції, яка тривалий час функціонує у 26 регіонах. Україна входить до 15 регіону.

Зараз, я кожен день пересвідчуюсь, що функціонування нашої української Асоціації представниць правоохоронних органів – це дійсно цікаво та необхідно. Адже щодня я бачу палаючі очі своїх колег, які приєднуються до цієї організації і кажуть, що це дуже класно.

Що дає жінкам ваша Асоціація?

– Це своєрідна платформа, яка руйнує бар’єри, поєднує однодумців та створює сприятливе середовище для обміну досвідом. Завдяки спільним зусиллям можливо отримати нові знання та вдосконалити існуючі, розширити свої можливості. Асоціація створює умови для прямого спілкування, не зважаючи на посаду чи місце роботи, серед представниць і представників різних структур та регіонів

До асоціації можуть приєднатись, як жінки, так і чоловіки, тому що ми є відкритими. На даний момент до нас приєдналось 10 чоловіків, які підтримують наші ідеї та цілі, а також політику гендерної рівності. Це є дуже важливо для нас сьогодні.

Це трохи дивно звучить: чоловік-учасник Асоціації жінок в правоохоронних органах.

– Зовсім ні. Здебільшого чоловіки, які до нас долучилися, сприяють діяльності нашої Асоціації. Частина з них перебувають на керівних посадах. Своїм прикладом, вони показують підлеглим, що є така асоціація, яка займається впровадженням питання гендерної рівності, і що безпосередньо вони теж підтримують цю ініціативу.

Чим саме займається Асоціація, які основні напрямки її роботи?

– Асоціація це, як я вже казала, платформа для прямого спілкування, взаємопідтримки та наставництва. Вона надає можливості професійного росту. Це є основним і важливим моментом для кожного члена, що долучився до нашої організації. Тому що багато хто хоче розвиватись як професійно, так і в особистісному напрямку. Ми проводимо різні тренінги, наприклад, з лідерства, гендерної рівності, комунікацій, роботу з конфліктами та стрес-менеджмент, тактичні тренінги та самооборона. Останній, зокрема, був розроблений чоловіками саме для жінок. Тобто прийоми не потребують значної фізичної сили. Ми займаємось в тирі, стріляємо — дівчата залюбки долучаються, тому що розуміють, що це важливо.

Ми проводимо опитування щодо потреби у навчанні серед наших членів, та відповідно до результатів – коригуємо наші навчальні плани. Також ми даємо можливість нашим представникам пройти відповідну підготовку та самим стати тренерами з напрямків, які їх цікавлять. У найближчому майбутньому ми плануємо почати втілювати програму менторства – як для наставників з-поміж досвідчених та успішних наших колег, так і для тих, хто потребує коучингу, наставництва та менторства для досягнення нових вершин у кар’єрі, професійному житті та особистому розвитку.

Яке співвідношення жінок та чоловіків повинно бути в поліції, на вашу думку? 50 на 50?

– Не в цьому полягає питання гендерної рівності чи гендерного співвідношення. Питання в тому, щоб кожна, хто приймає для себе рішення прийти на службу в поліцію, мала рівні можливості з чоловіками і рівний доступ до позиції, до керівних посад. Якщо вона готова брати на себе відповідальність, бути командиром, то це повинно бути їй доступним.

 

 

 

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *