Загадковий Боббі Томпсон: як юрист з США вкрав і присвоїв собі десятки особистостей

З 2002 року в Америці функціонувала організація під назвою «Асоціація ветеранів військово-морських сил», яка займалася благодійністю. Її директора Боббі Томпсона знали і поважали багато політиків і медійні особистості, а більше ніж через десять років виявилося, що ні асоціації, ні її директора не існувало.

Як так вийшло, розповіла газета Washingtonian.

Поліцейський у відставці Дон Морсетт знімав кімнату в будинку у літньої Селії Мур з 2012 року. Коли вони познайомилися, жінка визнала його приємним і доброзичливим. Він розповідав цікаві історії, іноді згадував важке розлучення і часто потирав коліно. За його словами, він був першокласним танцюристом, поки не пошкодив суглоб на кікбоксингу. Вдень він їхав, кажучи, що працює консультантом в «Боїнгу». Дон здавався мирним квартирантом, поки в будинок до Селії не навідалась поліція.

«Дон — це не Дон»

Так їй відповів один з поліцейських, які приїхали затримувати квартиранта Селії. Раптово виявилося, що Дон більше відомий під ім’ям Боббі Томпсона — керівника «Асоціації ветеранів ВМС». Ще більш несподіваним було те, що в його портфелі знайшли документи ще на сім імен: Кеннет Морсетт, Алан Різ Лейсі, Андерсон Яззі, Лоді Джен Бітсі, Дейл Бука, Річард Овертюрф, Анатолій Волоховський, а в кімнаті — водійські права, свідоцтва про народження і кредитні звіти. У валізі лежали стопки грошей на суму $ 981 000, вісім пар окулярів, 200 фото на паспорт з різними стрижками і диск з фільмом «Злови мене, якщо зможеш». У цьому кіно Леонардо Ді Капріо грає Френка Абігнейла, майстра обману і перевтілень.

Детальніше про Френка Абігнейла читайте у нашому матеріалі: Спіймай мене, якщо зможеш або Ким насправді був злочинець Френк Абігнейл

Хто він насправді?

З таким питанням зіткнулися слідчі після того, як виявили та вилучили все вищеописане. Чоловік був відомий під ім’ям Боббі Томпсона, засновника «Асоціації ветеранів ВМС», це могли підтвердити свідки, тому що Томпсон був досить знаменитий і пізнаваний. Багато відомих особистостей жертвували асоціації великі суми грошей, її капітал до 2009 року досяг $ 100 млн, в організацію входило 66 000 чоловік, і вона мала 41 філію по всій країні.

Сам глава асоціації Боббі Томпсон брав участь у політичному житті США, він спонсорував виборчі кампанії Джона Маккейна, Руді Джуліані (екс-мера Нью-Йорка), Мітта Ромні (який брав участь в президентських перегонах 2012 року). За три роки республіканська партія отримала від нього більше $ 45 000. Він також організував в 2007 році для республіканської партії візит в Білий дім. Там він потиснув руку Джорджу Бушу і сфотографувався з ним, а фото потім висилав всім як листівку і навіть зробив сувенірні кружки з ним.

Сайт «Асоціації ветеранів ВМС» наповнений зоряно-смугастими прапорами і патріотичними закликами на кшталт «Перед нами новий ворог, тепер нам потрібно прокинутися».

Юрист Хелен Мак Мюррей, яка працювала з асоціацією в 2007-2010 роках, називає Томпсона фанатиком.

Ні одна телефонна розмова з ним не тривала менше години, — згадує вона.

Хелен допомагала організації, але вони ніколи не бачилися з Боббі особисто, поки одного разу чоловік з безглуздою зачіскою «помпадур» не навідався до неї в кабінет і не попросив сфотографуватися з ним. Пізніше в офіс до Хелен доставили фотографію майже в метр заввишки. Мак Мюррей визнала Боббі дивним, але була переконана, що він дуже впливовий.

Про впливовість Томпсона говорили багато. Всі бачили його численні фотографії з політиками, які він сам охоче демонстрував.

Як його вдалося викрити?

Випадково. У серпні 2009 року журналіст відділу розслідувань газети St. Petersburg Times Джефф Тестерман писав історію про одного офіцера, якого підозрював у брехні. У його документах виявився чек від «Асоціації ветеранів», і Тестерман вирішив взяти коментар у голови цієї організації.

Він приїхав до дому Томпсона і виявив його п’яним. На всі питання Боббі відповідав неспокійно, раптово став заперечувати те, що його асоціація спонсорувала політичні кампанії. В кінці Тестерман запитав його, яке він має військове звання. Томпсон відповів що він лейтенант-командер запасу ВМС, на пенсії. Після цього він різко обірвав розмову.

Тестерман працював журналістом вже 30 років і був з тих, хто намагався домогтися справедливості у що б то не стало. І ось, розслідуючи дрібне шахрайство, він відчув, що натрапив на щось більше.

Томпсон не той, ким хоче здаватися, — подумав Тестерман і вирішив копнути глибше.

Він спробував переконатися, що Томпсон дійсно служив на флоті. Але в уряді відповіли, що запису про це в архівах не існує. Тоді журналіст став шукати кого-небудь з 85 директорів і офіційних осіб Асоціації, згаданих в її податкових звітах, щоб дізнатися хоч щось у них. Але всі документи, папери і чеки доводили існування тільки одного керівника — Боббі Томпсона. Журналіст також виявив, що поштові адреси філій асоціації в інших штатах — це лише абонентські скриньки.

Багато-хто, включаючи Хелен Мак Мюррей, вважали «Асоціацію ветеранів» гідною організацією з досягненнями і міцною командою людей. Хелен ніколи не зустрічалася ні з ким, крім Боббі, але спілкувалася зі співробітниками поштою і отримувала від них сувеніри на свята.

Сам Томпсон сказав Хелен, щоб вона не вірила журналісту, а якщо вона сумнівається в ньому, то нехай найме детектива. Ніякий справжній шахрай не став би давати такої поради.

Детективне розслідування тільки збільшило кількість питань. Воно підтвердило, що Томпсон ніколи не служив у ВМС, а його номер страховки оформлений на якогось Вільяма Дюпонта молодшого.

Боббі Томпсон сказав Хелен, що він може все пояснити. Він розповів їй, як пішов в армію під ім’ям родича, як служив у військовій розвідці і що «Асоціація ветеранів» спонсорувалася ЦРУ. Ще він сказав Хелен, що йому здається, що за ним стежать.

Я подумала, він з’їхав з глузду, — сказала вона.

Але вона не перестала співпрацювати з Томпсоном. Офіційно її клієнтом була організація, а не особисто її керівник.

У березні 2010 року Тестерман опублікував матеріал під назвою «Багатомільйонна благодійна організація ветеранів ВМС має дуже багато таємниць». Там журналіст розкрив все, що йому вдалося дізнатися. Розповів про неіснуючі філії організації, про те, куди витрачалися її гроші, і про те, що всі шляхи там ведуть до однієї людини.

Томпсон втік

Відразу після того, як матеріал був опублікований, Боббі покинув свій будинок. Газетні заголовки привернули увагу поліції. Розслідування очолив генпрокурор Огайо Річард Кордрей. Він назвав діяльність асоціації «удаваною благодійністю».

В ході розслідування з’ясувалося, що шахрай лише використовував дані Боббі Томпсона, тобто і це ім’я йому не належало. Як насправді звуть того, хто майже 30 років називав себе Боббі, слідчі не знали. Їм вдалося поговорити зі справжнім Томпсоном і іншими жертвами лже-Томпсона, чиїми іменами він користувався, але і це не вивело з глухого кута. Слідчим ніколи не доводилося шукати людину без імені.

У лютому 2012 року виявилася ще одна «вкрадена особистість»: Ланс Гай Мартін. Він знімав квартиру в Провіденсі, господар якої розповів, що останній раз бачив Мартіна кілька місяців тому, і що той залишив житло в незвичайному стані. Слідчі прийшли до висновку, що, судячи з обстановки, Томпсон намагався заснувати християнський благодійний фонд. Серед речей не знайшлося нічого корисного для розслідування, крім банківської карти на ім’я Андерсона Яззі. Це дуже рідкісне прізвище, і виявилося, що одна з карток на таке ім’я використовувалася в Портленді зовсім недавно.

Група слідчих вирушила туди. Прибувши в місто, Білл Болдін, який очолював розшукову групу, вирішив відвідати паб, в якому недавно платив картою Андерсон Яззі. За барною стійкою Болдін побачив людину, дуже схожу на Томпсона, з тієї ж зачіскою «помпадур». Тоді він написав оперативній групі СМС:

Здається, він сидить тут прямо поруч зі мною.

Колеги Болдіна вирішили, що це жарт, але той був впевнений, що це Боббі сидить на найближчому до дверей стільці і п’є пиво з високого стакана. Він виглядав як постаріла і пом’ята версія самого себе з фотографій, які були у Болдіна. Але найбільше Томпсона видавала його фірмова зачіска.

Слідчі простежили за ним до будинку. Вони гадали, як він відреагує на своє затримання, припускали, що той може повести себе агресивно або спробує втекти.

Арешт і розслідування

Коли чоловіки в бронежилетах оточили лже-Томпсона, він був спокійний. Офіцер згадував пізніше:

Він не був радий або наляканий. Він навіть не був роздратований. Нічого. Він був професійним злочинцем.

Затримання цього чоловіка в Портленді не дало відповіді на загадку, хто ж він такий і яке його справжнє ім’я. Цього не вдалося дізнатися ні за відбитками пальців, ні за аналізом ДНК, ні після проведення почеркознавчої експертизи.

П’ять місяців слідство стояло на місці, поки у вересні 2012 року розгадка не знайшлася в Інтернеті. Сайт «Бізнес інсайдер» (Business Insider) опублікував матеріал під назвою «10 найзагадковіших самозванців», де під другим номером йшов хтось на ім’я Джон Дональд Коді. Автор статті взяв інформацію про нього з архівів ФБР, там же знайшлася і фотографія, на якій слідчі впізнали молодого лже-Боббі Томпсона. Коли вони порівняли відбитки пальців Томпсона і Коді, всі сумніви відпали остаточно.

За інформацією «Бізнес інсайдера», Джон Коді знаходився в бігах з 1984 року. Він і справді служив, але в армії, а не у флоті. Закінчив юридичний факультет Університету Вірджинії, потім працював в розвідці. З 1972 по 1979 рік був юристом на фірмах Гонолулу, Нью-Йорка і Нового Орлеана.

У вісімдесятих він став юристом в маленькому містечку штату Арізона. Пол Рубін, який працював тоді кореспондентом в місцевій газеті, називає його аномалією. Особливо всіх забавляла його дивовижна зачіска, привертав увагу і запам’ятовувався і дивний колір його шкіри — як у Дональда Трампа. До того ж він водив помаранчевий «Корветт», тоді як більшість жителів міста надавало перевагу пікапам.

Юрист Джон Коді представляв інтереси бідних клієнтів і під час судів міг висувати дивні ідеї. Настільки дивні, що один суддя навіть засумнівався, чи є у нього взагалі юридична освіта. Джон мав анархо-ліьертаріанські погляди і вважав, що людей взагалі не можна судити.

Приблизно в цей же час Пол Рубін отримав інтригуючі відомості про те, що Коді краде майно своїх померлих клієнтів. Він опублікував цю інформацію в газеті, після чого юрист втік. Це було 22 травня 1984 року — напевно, останній день, коли Джон Коді відгукувався на своє справжнє ім’я.

Через пару місяців його «Корветт» виявили у аеропорту. Коді заочно заарештували і пред’явили звинувачення в крадіжці $ 100 000 у клієнтів. Після цього почалася його «кар’єра» викрадача особистостей. Боббі Томпсоном він вперше став у 1998 році.

Суд над Коді

Суд у справі Боббі Томпсона (Джона Дональда Коді) розпочався 7 жовтня 2013 року. Його адвокати спробували просунути версію про те, що він — колишній агент ЦРУ, який працював під прикриттям і просував національні інтереси, але це не спрацювало. Захисники Коді навіть заявляли, що в його користь свідчитимуть поважні персони, аж до президента Барака Обами, але в кінці кінців вони були змушені констатувати, що свідків не буде.

Прокурори показали присяжним всі речові докази: підроблені документи, вміст дипломатів, жорстких дисків і суму в $ 981 000, яку вилучили у Джона.

У суді Коді вперше зустрівся зі справжніми Аланом Рисом Лейсі, Андерсоном Яззі і Боббі Томпсоном, які свідчили проти нього.

Сам Джон Коді відмовився давати свідчення. 14 листопада 2013 року за 23 звинуваченнями його засудили до 27 років в’язниці. Зараз йому 70 років, коли він вийде з в’язниці, йому буде 91.

Тільки після оголошення вироку Коді заговорив:

Спасибі. Я розумію, чому суд звертається до мене як до містера Коді. Боббі Чарльз Томпсон — ось моє ім’я, — сказав він.

Заради чого Коді робив все це?

Він жив небагато, здається, йому просто подобалося тиснути руку президенту, фотографуватися з генералами і розсилати всім листівки і представлятися капітаном Томпсоном, вважає журналіст Тестерман. Офіцер Білл Болдін каже, що Коді був неймовірно обдарованим злочинцем, йому завадила лише вікова неуважність (коли його затримали, йому було 66 років) і алкогольна залежність.

З в’язниці він продовжує листуватися з Селіей Мур, у якої знімав кімнату перед своїм затриманням. Свої послання їй він так і підписує ім’ям Дон, під яким вона його знала. Він також відповів на деякі листи журналістів. Називав брехнею те, що його звинуватили у крадіжці грошей у ветеранів. Він вважає себе жертвою судді і переконаний, що його посадили за політичні погляди. Він продовжує говорити, що був співробітником ЦРУ, де йому і присвоїли ім’я Боббі Томпсона. В одному зі своїх листів він написав так:

Мене звуть Джон Дональд Коді. Це ім’я мені дали при народженні, і я пишаюся ним, як і тим, що 45 років був і залишаюся офіцером американської розвідки, професійно виконував свої завдання, в тому числі керуючи «Асоціацією ветеранів ВМС США».

Джону Коді вдалося поодинці провернути найбільшу аферу. А може, він і справді був агентом ЦРУ під прикриттям. Ймовірно, істину вже ніхто не дізнається.

Джерело

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *