Верховний Суд встановив, коли крадіжка переростає в грабіж та коли він стає закінченим злочином

Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо). Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати як замах на грабіж.

Про це йдеться в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу захисника на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду.

Частково задовольняючи касаційну скаргу захисника і змінюючи рішення місцевого та апеляційного суду, колегія суддів ККС зазначила, зокрема, що згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Як видно з матеріалів кримінального провадження та встановлено судом у вироку, після того, як засуджений вилучив акумуляторну батарею з автомобіля, його помітили свідки. Він мав намір залишити місце злочину, однак не встиг відійти й на декілька метрів, кинув акумулятор і був затриманий очевидцями події.

Об’єктивної можливості розпорядитись чи користуватись викраденим у засудженого не було, оскільки його дії постійно були в полі зору осіб, що його затримали. Протилежний висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що засуджений мав таку можливість, є необґрунтованим.

Таким чином, засуджений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але грабіж не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та правильно встановлено судом, дії засудженого були розпочаті як крадіжка, проте їх виявили свідки й почали кричати, щоб зупинити засудженого, однак той намагався втекти з викраденим майном, і лише зрозумівши, що не встигне цього зробити, викинув викрадене майно.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *