В Україні зʼявився «Гендерний паспорт»: що це означає і навіщо це потрібно

«Гендерний паспорт» — документ, де буде зібрано аналітику щодо дотримання рівних прав жінок і чоловіків, а також прав незахищених верств населення. В Україні «Гендерні паспорти» вже є у Харкова, Житомира і Львова, влітку він з’явиться і у Києві.

Про його розробку заявила заступник голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда. Ідея створення документа з’явилася давно — в європейських містах такі дослідження проводять регулярно, вони точково допомагають людям в кожному районі, передає видання theБабель.

Що таке «Гендерний паспорт»

По суті, «Гендерний паспорт» виглядатиме як доповідь, зроблена на основі масштабного статистичного дослідження по районах Києва. Воно стосується дотримання прав чоловіків і жінок, людей з інвалідністю, матерів та батьків — одинаків, багатодітних сімей, переселенців, бездомних, ромів та інших незахищених верств населення.

Ми зберемо інформацію зі сфер охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти в кожному районі. Зрозуміємо актуальні проблеми — де більше жінок, які зіткнулися з насильством, де — матерів-одиначок, де — людей з інвалідністю. Від цього залежатиме фінансування і спосіб допомоги в кожному районі, — розповіла Марина Хонда.

Дослідження розділене за гендерним принципом — наприклад, окремо вивчається, скільки чоловіків і жінок серед «людей на візку» у кожному районі. Марина Хонда пояснює, що потреби часто залежать від статі:

Відвідування жінкою в інвалідному візку гінеколога — окрема історія. Для цього потрібне спеціальне обладнання, а для нього — фінансування.

Як розробляють паспорт

Київська міськадміністрація розробляє «Гендерний паспорт» спільно з організаціями «Українські жінки», «Союз жінок України» і «Бюро суспільного розвитку». Вони вже направили запити в кілька десятків структур — соціальні служби, установи у сфері охорони здоров’я, міграційну службу, поліцію. Відповіді розраховують отримати на початку травня, далі їх будуть аналізувати і проводити додаткові опитування про потреби різних груп. Певна інформація вже є — аналіз стану забезпечення рівних прав чоловіків і жінок у Києві за 2017—2018 роки.

Коли «Гендерний паспорт» буде готовий, на його основі розроблять річну стратегію точкової допомоги в кожному районі. Фінансування відбуватиметься з бюджету та від донорських організацій.

Що це дасть

Залежно від потреб, у районах створять центри допомоги різної спрямованості. Зараз у Києві шість таких центрів — для жінок, які постраждали від насильства в сім’ї. Їх кількість планують збільшити до десяти і зробити різноплановими.

Зараз, наприклад, є центр надання психологічної допомоги жінкам. Але може, в цьому районі люди більше потребують юридичної допомоги? Або там взагалі гостріше стоїть проблема людей з інвалідністю. Чи, може, потрібен притулок для чоловіків, які постраждали від насильства в сім’ї, — говорить Хонда.

Кураторами центрів будуть кейс-менеджери.

Наприклад, до такого центру звернеться ВІЛ-інфікована жінка без роботи й житла, яку зґвалтували. Кейс-менеджер буде займатися її проблемами — стежити, чи розшукує поліція злочинця, допомагати жінці стати на облік у центр зайнятості, вирішувати, де вона житиме, контролювати її здоров’я, — пояснює віце-президент «Спілки жінок України» Анна-Вікторія Воронцова. — Створення соціальних центрів — не єдиний пункт майбутньої стратегії. Які форми допомоги актуальні, вирішать вже після дослідження.

Де вже є «Гендерний паспорт»

«Гендерні паспорти» вже є у Житомира, Львова та Харкова. Публічно представили тільки харківський — його створили в 2018 році. Голова депутатської групи з гендерних питань Харківської міської ради Ольга Чичина, яка займалася створенням документа, розповіла, що його розробляли за аналогією з «Гендерним паспортом» Відня. У паспорті Харкова — шість розділів. Це демографія, соціально-економічна діяльність (зайнятість, безробіття, рівень зарплат, розподіл підприємницьких сфер за гендером та віком), освіта, охорона здоров’я, злочинність, політика і публічне управління (аналіз громадських організацій і студентських самоврядувань).

Після створення паспорта в Харкові сфокусувалися на сфері освіти і боротьбі з насильством у сім’ї.

У роботі з освітою розділили суспільство на цільові групи — підлітки, підприємці, жінки, літні люди. Проаналізували потреби кожної і тепер намагаємося створювати ринок неформальної освіти, — каже Чичина.

Джерело: theБабель

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *