В Україні набув чинності закон про правовий статус осіб, зниклих безвісти

Сьогодні, 2 серпня 2018 року, набрав чинності Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».  Вчора документ опублікували в офіційному парламентському виданні «Голос України».

Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

У законі визначається поняття «особа, яка зникла безвісти», яке буде використовуватись окрім вже наявного поняття «безвісно відсутньої особи», що міститься у Цивільному кодексі України.

Законом встановлено, що особа набуває статусу такої, яка зникла безвісти, з моменту подання заяви про зникнення людини безвісти та її розшук або ж за рішенням суду. Разом з тим родичі особи, яка зникла безвісти, мають право знати інформацію про долю своїх близьких, зокрема місце перебування людини або ж місце та обставини загибелі й місце поховання. Також мають право отримати останки загиблого.

Іноземець чи особа без громадянства, яка зникла на території України, набуває правового статусу особи, зниклої безвісти, в порядку, передбаченому цим Законом, якщо така особа перебувала на території України на законних підставах.

У разі якщо особа, зникла безвісти на території України, є громадянином іншої держави, Національна поліція України зобов’язана в установленому законодавством порядку повідомити уповноважені органи держави, громадянином якої така особа є, про факт її зникнення та про результати її розшуку.

Закон передбачає створення Комісії з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. Це має бути постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабміну. Його утворюють задля забезпечення координації діяльності державних органів, уповноважених на облік та/або розшук осіб, які зникли безвісти.

До складу Комісії входять представники, визначені Нацполіцією, СБУ, Генпрокуратурою, Міноборони, комітетом ВР з прав людини, уповноваженим ВР з прав людини, ДержНС, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Кількість та персональний склад Комісії визначить Кабмін.

Усі члени комісії, окрім голови, виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Основне завдання Комісії — з’ясування долі осіб, які зникли безвісти під час участі в АТО, постійного проживання або перебування в районі проведення АТО чи ООС, збройного конфлікту чи воєнних дій на території України, масових заворушень усередині держави, а також у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

В адміністративному кодексі передбачили покарання за невиконання законних вимог Комісії, перешкоджання її діяльності, надання неправдивої, неповної інформації або із порушенням строків. За це посадовцям загрожує штраф від 1700 до 4250 грн, а за повторне порушення протягом року — від 4250 до 6800 грн.

Кримінальний кодекс тепер включає нову статтю із назвою «Насильницьке зникнення». Так, арешт, затримання, викрадення, позбавлення волі людини представником держави, в тому числі іноземної, карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Наказ про такі дії, або незвернення щодо такого факту до уповноважених органів, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.

Закон передбачає створення Єдиного реєстру осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. Комісія забезпечує ведення такого реєстру і є його держателем. Проте адміністратором Реєстру стає держпідприємство в управлінні Мін’юсту.

Комісія є держателем Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Реєстр створюється для збирання, накопичення та централізації відомостей про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку.

У Реєстрі містяться відомості про:

  • розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
  • інформація, що дає змогу ідентифікувати особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до якої належать ім’я особи, місце та дата її народження, сімейний стан, місце її проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини та час зникнення, прикмети особи, яка зникла безвісти за особливих обставин;
  • наявність або відсутність судового рішення про визнання розшукуваних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, безвісно відсутніми або оголошення їх померлими у порядку, передбаченому Цивільним процесуальному кодексі України, інформацію про невпізнані останки осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та пов’язані з ними речі;
  • іншу інформацію, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

У разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Комісія надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам.

Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти, у тому числі зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію.

У разі неможливості ідентифікації людських останків інформація, що може сприяти її здійсненню, зокрема дата та місце знайдення людських останків, дані повного посмертного вивчення, у тому числі особливі прикмети, вік, статура тощо, одяг і особисті речі, зразки та профілі ДНК, отримані в ДНК-лабораторіях, фіксується у межах компетенції, визначеної законодавством, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України і вноситься до Реєстру.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *