Уляна Оксенюк про юриспруденцію, відповідальне батьківство та конкурси краси

Якщо хтось все ще сумнівається, що жінка може бути красивою, розумною та успішною одночасно, то Уляна Оксенюк однозначно спростовує усі сумніви.

Lойер поспілкувався з цією неймовірною жінкою. Мама трьох дітей, юрист, власниця італійського ресторану, засновниця бренду вечірнього вбрання, біолог, переможниця конкурсу «Місіс Україна 2018» та володарка титулу «Mrs Top of Universe 2018» розкрила секрети успіху, розповіла, що змусило її стати юристом та як проходила підготовка до конкурсів в Україні та на Філіппінах.

— Ви — біолог за освітою, юрист, ресторатор та дизайнер одягу? Чи якась з цих професій має пріоритет у Вас?

Спочатку я закінчила біологічний факультет Львівського національного університету, після цього вступила на аспірантуру в Національну академію наук України, працювала в Інституті екології Карпат НАН України. Але так склалися обставини в моєму житті, що під час судових процесів я вирішила сама відстоювати свої інтереси, тому пішла вчитися на юридичний факультет, щоб робити це професійно. І зараз я працюю сімейним юрисконсультом.

В пріоритеті моє найголовніше призначення — материнство. Для мене це дуже відповідальна місія. Адже це велика праця, тяжке, відповідальне і серйозне завдання — виховати достойне майбутнє покоління.

Серед іншого в пріоритеті в мене чогось одного немає, що я могла б виділити. Кожен із напрямків моєї діяльності відрізняється, краще сказати — вони кардинально різні, але у всі я вкладаю свої знання, свою душу. Я можу працювати навіть вночі, тому що я роблю це заради морального задоволення, а не отримання прибутку. Тому вибрати щось одне не можу.

Я обрала сімейне право, тому що воно найбільш мені близьке. Я вважаю, тут більше, ніж «сухі» закони, як в інших галузях. Ресторан — це сімейний бізнес з моїм чоловіком, тому що він — професійний ресторатор, я знову ж таки займаюсь юридичним супроводом та допомагаю у всьому. Дизайн одягу — моє давнє захоплення, хобі ще зі шкільних років, яке з часом переросло в новий напрямок мого бізнесу.

— Вибір сімейного права як галузі юридичної практики був зумовлений тільки життєвими обставинами чи було ще щось, що спонукало Вас до такого вибору?

Мені ця галузь найближче. Це не тільки закони, а й можливість вкласти якийсь свій досвід, принципи в житті, тому що я сама жінка, мати трьох дітей і я можу не тільки надати правову допомогу, а й емоційно розумію жінок, певні обставини в їх житті — жінки складають переважну частину моїх клієнтів.

Найчастіше трапляються справи щодо розлучення, позбавлення батьківських прав, поділу набутого майна і т. д. Для мене першочерговим завданням є не розлучення, а збереження сім’ї, якщо це можливо. Я як психолог, намагаюсь зберегти сім’ю, особливо, коли є діти. Тому в першу чергу я відстоюю інтереси дітей в подружжі. Дорослі створюють певні обставини, відстоюють інтереси, погляди, висловлюють емоції, які в сукупності доводять до моменту розлучення, вони приймають таке рішення. Проте це не вибір дитини. Тому я наполягаю на захисті інтересів дітей.

І мені це вдається. До речі, нещодавно мені запропонували бути хрещеною мамою дитини, батьки якої раніше звертались до мене за розлученням. Мені вдалося з’єднати, помирити їх, зберегти сім’ю.

— Якою, на Вашу думку, повинна бути жінка-юрист? Які принципи Ви для себе закладаєте в роботі?

Будь-яка моя справа базується на моральних принципах, через які я не переступаю. Насамперед, для мене важливо отримувати моральне задоволення від того, що я роблю. Фінансова ж винагорода — це результат професійності.

Вагомими, знову ж таки, є інтереси дітей, жінок. Що особливо важливо, людина повинна бути в комфорті з собою, зі своєю совістю. Якщо є цілеспрямованість, наполегливість — всього можна досягти. Якщо ж ви переступаєте через свої «я», це все одно в житті до вас повернеться. Головне у всьому — комфорт, в першу чергу зі самим собою.

— Чого, на Вашу думку, не вистачає сучасній українській юриспруденції?

Це дуже складне та глибоке запитання. Моя щира відповідь буде дуже жорсткою, а щось вигадувати я не хочу. Наша сучасна юриспруденція, м’яко кажучи, не в найкращому стані, як на мене. З цього й потрібно починати глобальні зміни в наші державі.

— Як досвід, отриманий у одній сфері, допомагає Вам у іншій? Чи є певний зв’язок між цими професіями?

Будь-який досвід для мене — на вагу золота. Будь-яка діяльність є взаємопов’язаною. Чим більше досвіду має особа, тим більше вона може себе проявити, навіть в моменти, коли вона сама цього не передбачає. Тут скоріше зв’язок в логічному підході до бізнесу, до розв’язання проблем, закалка характеру, працелюбність, наполегливість.

— Давайте поговоримо про конкурс. Як з’явилась ідея участі? Це була дитяча мрія чи спонтанне рішення?

Я потрапила на Всеукраїнський конкурс «Місіс Україна Відкритий світ 2018» випадково. Організатори мене самі знайшли. Спершу я розцінила це як жарт. Моєму наймолодшому сину тоді був рік, потребували уваги й двоє інших дітей, я й думати не могла про конкурси краси. Проте, коли мені вже надіслали анкету, я побачила сайт і мій чоловік переконав мене спробувати. Мені запропонували приїхати до Києва. Я до кінця вагалася, але до цього долучилась моя старша донька, їй 13 років, вона дуже захопилась ідеєю. На співбесіду до Києва ми поїхали разом з нею і заради неї. По приїзді мені зателефонували і сказали, що я пройшла співбесіду, що вони мені пропонують бути фіналісткою цього конкурсу. Тоді я все-таки відмовилась. Мені було психологічно важко усвідомити таку можливість.

Організатори, втім, передзвонили знову через три тижні і це був вирішальний дзвінок: наполягали на моїй участі мій чоловік і донька.

«Чому б ні, це буде неординарна подія, навіть для нашої сім’ї. Зроби це для пам’яті доньки, для синів. Подумати тільки: мама — учасниця конкурсу «Місіс Україна», — казали вони. Я по-суті заради них я і погодилась на цю пригоду. І так неочікувано перемогла. 

— Як відбувалась підготовка до конкурсу в Україні та на Філіппінах?

В Україні було легше, звичайно. Організатори пішли мені на зустріч, тому що я пояснила сімейні обставини — мені дозволили приїжджати на один день, не залишаючись в Києві надовго. Я кілька разів їздила до Києва, були різні фотосесії, благодійні заходи, заходи приурочені до Великодніх свят. Головне завдання, яке стояло перед кожною учасницею — підготовка презентації, творчого номеру і приготування до фінального виходу.

До конкурсу «Місіс Всесвіт» на Філіппінах потрібно було готуватись більш ретельно. Одним із ключових конкурсних завдань була презентація своєї соціальної програми, потрібно було показати, чим ви можете бути корисні не тільки для своєї держави, а й на світовій арені, в боротьбі з такою глобальною проблемою, як насилля в сім’ї, насилля над жінками. На цьому робився акцент. Я підготувала свою соціальну програму «Відповідального батьківства», яка завоювала дуже велику увагу. Це, думаю, був мій козир, завдяки якому я завоювала такий престижний титул.

— Як змінилось Ваше життя після перемоги у Всеукраїнському конкурсі та пізніше здобуття титулу «Mrs Top of Universe 2018» на Філіппінах?

В особистому житті не змінилося нічого, крім того, що я ще раз високо оцінила підтримку моєї сім’ї, моїх батьків, чоловіка та дітей. В плані професійному — в мене виникли нові обов’язки, тому що у зв’язку з отриманням цього титулу я зобов’язана організувати в себе на Батьківщині Міжнародний форум, який буде присвячений знову ж таки проблемі захисту жінок, домашнього насилля, що будуватиметься на основі моєї соціальної програми «Відповідального батьківства» та відбуватиметься за участю титулованих жінок світу. Я ще узгоджую з організаторами конкурсу «Місіс Всесвіт» дату та деталі проведення, тому що вони повинні бути присутні на Форумі. Зараз це на рівні переговорів, організаційних моментів.

— Підводячи підсумки, які правила успіху Ви можете назвати?

За будь-яким успіхом стоїть титанічна праця. Для мене найважливіше — правильно розставити пріоритети. Найголовнішим з яких для мене є сім’я, адже це те, що мене стимулює, надихає, це люди, які в мене вірять, мотивують і підтримують. Кожна перемога, кожен позитивний результат стимулює рухатись дальше, бо в це вкладено багато часу й зусиль, розумових і фізичних ресурсів. Третім правилом є самоорганізація, жалості до себе немає місця.

Розмовляла Іванна Мельничук

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *