Ухвалу про передачу кримінального провадження до іншого суду не можна оскаржувати за нововиявленими обставинами, – ВС

За нововиявленими обставинами переглядаються тільки ті рішення суду, що набрали законної сили і якими закінчено розгляд провадження. Водночас ухвала апеляційного суду, винесена в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (направлення кримінального провадження з одного суду до іншого), у загальному розумінні кримінального процесуального закону, не є тим остаточним рішенням, що може бути оскаржене за нововиявленими обставинами.

Про це йдеться в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу жінки на ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за її заявою про перегляд за нововиявленими обставинами іншої ухвали цього ж суду. Останнім судовим рішенням клопотання особи про направлення кримінального провадження за обвинуваченням її у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка), з одного місцевого суду на розгляд до іншого залишено без задоволення.

Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Так, ВС дійшов висновку, що касаційна скарга заявниці не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Із системного аналізу змісту гл. 34 КПК України (провадження за нововиявленими або виключними обставинами) та загальних засад кримінального провадження випливає, що кримінальне провадження за нововиявленими обставинами являє собою форму перегляду рішень судів, які набрали законної сили. За своїм змістом така стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних провадженнях. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадках, коли вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту.

Аналіз нововиявлених обставин, перелічених у ч. 2 ст. 459 КПК України, дає змогу визначити, що жодна з них не може бути зафіксована ухвалою апеляційного суду про передачу провадження з одного суду до іншого. Тому така ухвала не належать до судових рішень, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмежене. Ці обмеження повинні мати законну мету і бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Отже, хоча рішення апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за заявою особи щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду стосовно передачі кримінального провадження з одного суду до іншого за своєю формою прямо не передбачено гл. 34 КПК України, але по суті є правильним.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *